Читати книгу - "Беру свої слова назад"

(447-й і 455-й), зенітно-артилерійський дивізіон, розвідувальна ескадрилья та інші частини. Кожен корпусний артилерійський полк мав по 36 152-мм гаубиць і гаубиць-гармат. 447-й корпусний артилерійський полк перебував у Бресті, у Північному військовому містечку. 455-й - на окружному артилерійському полігоні за 5 кілометрів на південь від Бреста. У двох полках - 18 важких вогневих батарей. Корпусні артилерійські полки - контрбатарейні. Боротьба з артилерією супротивника - їх основне призначення. Цих двох полків цілком вистачало для того, щоб придушити німецькі мортири і важкі гаубиці. Після цього Брестській фортеці більше ніщо загрожувати не могло. Мінометами та легкими гаубицями фортецю не візьмеш. І танки їй не страшні.

Тут же у Бресті перебували штаби 6-ї і 42-ї стрілецьких дивізій. Кожна стрілецька дивізія - це п'ять полків (три стрілецькі та два артилерійські - гарматний і гаубичний), два окремі дивізіони (протитанковий і зенітний) і п'ять окремих батальйонів (розвідувальний, саперний, зв'язку, автотранспортний, медико-санітарний).

Тут же у Бресті - штаб 22-ї танкової дивізії 14-го механізованого корпусу. У складі цієї дивізії - чотири полки (два танкові, артилерійський, мотострілецький) і сім окремих батальйонів і дивізіонів.

Отже, в місті, у фортеці і в найближчих околицях знаходилися сім артилерійських полків - два корпусні та п'ять у складі дивізій. Крім того, протитанкові дивізіони, тринадцять батарей полкової гарматної і протитанкової артилерії, 372 полкових, батальйонних і ротних мінометів.

Простіше кажучи, артилерії було достатньо. Більше ніж достатньо. І боєприпасів - теж. Наприклад, 6-а стрілецька дивізія, яка перебувала у Брестській фортеці, мала в півтора рази більше боєприпасів, ніж потрібно, крім цього - 34 вагони боєприпасів понад всякі норми. А 42-а стрілецька дивізія, що дислокувалася там же, теж мала боєприпасів у півтора рази більше, ніж треба, понад те - ще 9 вагонів (Л.М. Сандалов. Перші дні війни. С. 47).

У Бресті знаходилося управління 62-го укріпленого району. У складі укріпрайону, крім іншого, були п'ять артилерійсько-кулеметних батальйонів по 1500 осіб у кожному (Там же. С. 55).

Але ж і це не все. Трохи північніше Бреста перебувала 49-а стрілецька дивізія. Південніше - 75-а. І в кожній теж по п'ять полків, у тому числі по два артилерійські.

Але, можливо, дивізії не були повністю укомплектовані? Ні, це не так. «Стрілецькі дивізії, що знаходяться в прикордонній смузі, були майже повністю укомплектовані і мали належне за штатом озброєння» (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 30). «До червня 1941 року з'єднання і частини, що входили до складу 4-ї армії, були в основному укомплектовані особовим складом і бойовою технікою в межах штатних норм» (Л.М. Сандалов. Перші дні війни. С. 55).

Ось ці норми: у кожній стрілецької дивізії бійців і командирів - 14 483, 16 плаваючих танків, 13 бронемашин, 78 гармат і гаубиць калібром 76 -, 152-мм, 12 зенітних гармат калібром 37 -, 76-мм, 54 протитанкові гармати калібром 45 -мм, 150 мінометів калібром 50 -, 120-мм, 392 ручні та 166 станкових кулеметів, 558 автомашин, 99 тракторів, 3039 коней. Крім частин і підрозділів Червоної Армії, у Брестській фортеці знаходився прикордонний загін НКВС і 132-й окремий конвойний батальйон НКВС. Прикордонний загін за чисельністю дорівнює стрілецькому полку. Це 2500-3000 осіб. Проте прикордонні загони комплектували набагато кращим людським матеріалом. В середньому кожен з п'яти прикордонних загонів, які в 1941 році знаходилися на державному кордоні в Білорусії, мав на озброєнні 1300 самозарядних гвинтівок, 500 автоматів, 80 ручних і 40 станкових кулеметів, 80 автомашин (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 111).

«Словом, у Бресті накопичилася величезна кількість військ» (Л.М. Сандалов. На Московському напрямку. М., 1970. С. 58).

Але якщо комусь все ще ввижається тотальна німецька перевага в районі Бреста, нагадаю, що навесні 1941 року в тил 4-ї армії підвезли 480 152-мм гаубиць-гармат МЛ-20 (ВІЖ. 1971. No 7. С. 19) . МЛ-20 важила 7270 кг. Максимальна дальність стрільби - 17 400 метрів. Вага снаряда - 43,6 кг. 480 гаубиць-гармат - це 120 важких вогневих батарей. Нічого рівного або близького ні за кількістю, ні за якістю на німецькій стороні не було.

До кожної з цих гармат було заготовлено по десять боєкомплектів. Один боєкомплект - 60 снарядів і 60 зарядів. Загальна кількість снарядів і зарядів, викладених на ґрунт для цих гармат, легко розрахувати. Один боєкомплект з 60 снарядів і 60 зарядів помножимо на 10. А потім - на 480.

Тільки цих 480 гаубиць-гармат і тільки цих десяти приготованих боєкомплектів було достатньо для швидкого і повного розгрому угрупування противника. Тим більше що на тому боці не було ні фортеці, ні укріпленого району.

– 4 -

І от, незважаючи на таке скупчення радянських військ (і масовий, як нам розповідали, героїзм), у перші години війни відбулися досить дивні події: «До 7 години частини 45-ї і 34-ї піхотних дивізій 12-го німецького армійського корпусу зайняли Брест» (Л.М. Сандалов. Перші дні війни. С. 84).

У них дві піхотні дивізії, а в нас у Бресті дві стрілецькі й одна танкова дивізії.

У них у піхотних дивізіях по одному артилерійському полку, а в нас у стрілецьких дивізіях - по два артилерійські полки, та ще один артилерійський полк у танковій дивізії.

У них на озброєнні дивізійної і корпусної артилерії - гаубиці часів Першої світової війни, тільки дещо модернізовані. У радянських дивізіях найсучасніші гармати, рівних яким у той час не було ні в кого у світі.

Їм важко, вони наступають. Нам легко - ми обороняємося.

Їм втричі важче, вони не просто наступають, вони форсують потужну водну перешкоду - річку Західний Буг. Для них річка - важкоздоланна перешкода. А нам зовсім легко, для нас річка - зручний оборонний рубіж.

Перша хвиля наступаючих не має з собою важкої зброї, і запас боєприпасів не може бути більшим. А наші війська - при всьому важкому озброєнні. І запаси боєприпасів невичерпні. Брест і Брестська фортеця забиті складами полкового, дивізійного, корпусного, армійського,