Читати книгу - "Беру свої слова назад"

У них в піхотних дивізіях немає жодного танка, а в нас у стрілецьких дивізіях є танки. А крім цього, у нас ціла танкова дивізія! Ось де момент! Ось де можливість повеселитися. Тиснути танками беззахисну німецьку піхоту!

Але де ж вона, 22-а танкова дивізія 14-го мехкорпусу 4-ї армії Західного фронту?

Пекуче питання: як могла радянська танкова дивізія допустити форсування Західного Бугу німецькою піхотою?

Відповідь дає генерал-полковник Л.М. Сандалов: «Під час артилерійської підготовки 34-а німецька піхотна дивізія завдала великих втрат нашій 22-й танковій дивізії, що розміщувалася в Південному військовому містечку Бреста за 2,5-3,5 км від державного кордону. Це містечко перебував на рівній місцевості, добре проглядалося з боку противника... Загинула і отримала поранення велика кількість особового складу... Цьому сприяло скупчене розташування частин дивізії... Дивізія втратила також більшу частину танків, артилерії та автомашин, більше половини всіх автоцистерн, майстерень і кухонь. Від вогню противника загорілися і потім вибухнули артилерійський склад і склад пального і мастильних матеріалів дивізії... Значна частина артилерії дивізії була знищена вогнем противника або через відсутність засобів тяги залишилася в парках» (Л.М. Сандалов. Перші дні війни. С. 76-77). «Невдала дислокація 22-ї танкової дивізії і нерозумно запланований вихід дивізії в район Жабінка привели в перші години війни до величезних втрат в особовому складі і до знищення більшої частини техніки і запасів дивізії» (Там же. С. 35).

Книжка генерал-полковника Сандалова вийшла в розсекреченому варіанті в 1989 році. Але писав він її в 1961-му. У ті часи всю правду він сказати не міг. Правда відкривається зараз. 22-а танкова дивізія перебувала не за 2,5-3,5 кілометрів від державного кордону, а «безпосередньо біля кордону» (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 52).

Про героїзм захисників Брестської фортеці розказано багато. Навіть занадто. А ми поговоримо про дику ганьбу так званої оборони Брестської фортеці. Це де і коли ще таке траплялося, щоб піхотна дивізія рознесла в прах і пір'я танкову дивізію? І це при тому, що танкова дивізія перебувала в крайнє вигідному положенні - перед її фронтом широка судноплавна річка.

Законні питання: а як взагалі танкова дивізія виявилася біля самого кордону, і який сенс її там тримати? На ці питання комуністичні агітатори придумали відповідь: танкова дивізія (як і всі інші) перебувала біля самих кордонів з єдиною метою - відбити вороже вторгнення.

Така відповідь розрахована на недоумкуватих. Нормальна людина спитає: якщо завдання дивізії відбивати вторгнення, чому ж вона його не відбила? Та й чи можливо? 22-у танкову дивізію поставили в таке становище, при якому ніякі дії у відповідь навіть теоретично неможливі. Вся бойова техніка дивізії - на відкритій місцевості біля кордону. Противник бачить гігантські скупчення танків, артилерії, транспортних машин, складів та іншого. Противнику досить відкрити раптовий вогонь навіть з дуже легких мінометів, і тоді жоден радянський танкіст не зможе пробратися до свого танка. Або можна просто кулеметами обійтися. Саме це командир 34-ї німецької піхотної дивізії і зробив. Інтенсивним вогнем кулеметів, мінометів і гаубиць він проламав 22-у танкову дивізію. Але ж не просто німецька піхотна дивізія розтрощила радянську танкову дивізію. Вона розгромила її за 3 години.

Заперечують: по місту, фортеці і величезних скупченнях радянських військ був нанесений не тільки потужний артилерійський удар, але ще й авіаційний. Це правда. Однак і тут було чим відбитися. Кожен радянський стрілецький, танковий і механізований полк мав у своєму складі по одній роті зенітних кулеметів. Велика частина танків 22-ї танкової дивізії мала зенітні кулемети на баштах. Кожна з п'яти дивізій першого ешелону 4-ї армії мала власний зенітно-артилерійський дивізіон. Крім цього, у командира 28-го стрілецького корпусу - ще один зенітний дивізіон. На додачу до цього Брест і околиці прикривав Кобринський бригадний район ППО. У його складі 11-й батальйон повітряного спостереження, оповіщення і зв'язку і шість зенітних дивізіонів - 69, 202, 218, 296, 298, 301-й.

І понад те - 10-а змішана авіаційна дивізія: 241 бойовий літак, у тому числі 138 винищувачів. Крім цієї авіаційної дивізії, «для дій на брестсько-барановичівському напрямку могли бути залучені до однієї бомбардувальної (приблизно 180 середніх бомбардувальників) і половини винищувальної (близько сотні винищувачів) авіаційних дивізій окружного підпорядкування» (Л.М. Сандалов. Перші дні війни. З . 55).

Але удар німецької авіації виявився нищівним.

А чудеса тим часом тривали: «До 9 години фортеця була повністю оточена» (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 228).

Та як же таке могло статися! Минуло тільки 5 годин війни, і ось уже місто зайняте, а величезна фортеця оточена. А два кільця фортів навколо фортеці? А дві стрілецькі й одна танкова дивізія у Бресті і в самій фортеці? Вони що робили?

«Загони 45-ї піхотної дивізії форсували Буг і ввірвалися на Західний і Південний острови. Тільки ріденький ланцюжок прикордонників захищав їх... Густі ланцюги автоматників наповнили два острови» (там же).

«24 червня був створений штаб оборони фортеці та єдине командування на чолі з комуністом капітаном І.М. Зубачовом і полковим комісаром Е.М. Фоміном» (РВЕ. Т. 1. С. 590). Комісара сюди приплели до того, щоб підкреслити керівну і спрямувальну роль рідної Комуністичної партії. З цією ж метою згадали і партійність капітана Зубачова. Але ці трюки й фінти не можуть заступити головного: обороною першокласної, однієї з найсильніших у Європі фортеці, зовнішній оборонний обвід якої становив 45 кілометрів, командував капітан, а штаб оборони був створений на третій день війни.

Як таке розуміти? Фортеця була піддана артилерійському нальоту в перші хвилини війни. З цього, власне, війна і почалася. Чому ж штаб оборони був створений на третій день? А до війни про що думали? І чому обороною фортеці командує капітан? Де командири і штаби двох стрілецьких і однієї танкової дивізій? Де комендант укріпленого району? Де командири і штаби шести стрілецьких, чотирьох артилерійських,