Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

Так у змову Сєрова - Варенцова увійшов ще один учасник.

Розділ 17

1

Найтаємнішим, найбільш уразливим, найбільш охоронюваним і береженим елементом угруповання радянських військ на Кубі був Об'єкт «С» (Ж 713), яким командував полковник Белобородов, у подальшому - генерал-лейтенант.

Перекинутий на Кубу Об'єкт «С» зберігав, обслуговував і готував до бойового застосування всі ядерні заряди: авіаційні бомби, головні частини крилатих ракет, торпед, балістичних ракет, як стратегічних, так і тактичних.

З Об'єкту «С» ядерні заряди поступали в десять рухомих ракетно-технічних баз (РРТБ), які здійснювали доставку зарядів до носіїв, їх стикування і підготовку до бойового застосування. П'ять РРТБ - для забезпечення ядерними зарядами п'яти ракетних полків стратегічного призначення, ще п'ять РРТБ - для забезпечення зарядами носіїв авіації, флоту і сухопутних військ.

Карта з оцінкою передбачуваного радіусу дії радянських ядерних ракет, встановлених на Кубі(відстані дано в морських милях, англ. nautical miles, NL). Окружність з найбільшим радіусом показує зону дії ракет 8К63, в яку потрапляють Вашингтон, Атланта, Даллас, Нью-Орлеан і Майамі.

Головна ударна сила угруповання радянських військ на Кубі - 51-а зведена ракетна дивізія генерал-майора артилерії Ігоря Дем'яновича Стаценка. У складі ракетної дивізії п'ять полків:

* Три полки мали ракети 8К63 (дальність 2100 кілометрів, заряд 1 мегатона). У кожному полку 8 пускових установок і півтора боєкомплекти, тобто 12 носіїв. Всього у трьох полках 24 пускові установки, 36 бойові ракети і 36 набоїв до них. Крім цього, кожен полк мав по дві навчально-бойові ракети, які використовувалися для тренувань особового складу, проте в разі потреби і вони могли бути використані як бойові носії.

* Два полки мали ракети 8К65 (дальність 3200 кілометрів з важким зарядом 2,3 мегатони або 4500 кілометрів з легким зарядом 1 мегатона). У кожному полку також по 8 пускових установок і півтора боєкомплекта, крім того - по дві навчально-бойові ракети. Всього в цих двох полках 16 пускових установок, 24 бойові та 4 навчально-бойові ракети 8К65, 16 зарядів по 1 мегатоні, 8 зарядів по 2,3 мегатони.

Всього в дивізії 11 000 осіб, у тому числі 1900 офіцерів, 1695 автомобілів різного призначення, 60 бойових і 10 навчально-бойових носіїв, 52 заряди по 1 мегатоні, 8 зарядів по 2,3 мегатони. Всього - 70 мегатон.

Райони розташування об'єкта «С», десяти РРТБ, стартові позиції 51-ї ракетної дивізії, командні пункти та аеродроми прикривали 32-й гвардійський винищувальний авіаційний полк і дві зенітно-ракетні дивізії, 12-а і 27-а. У кожній дивізії - три зенітно-ракетні полки, ракетно-технічна база і радіотехнічний батальйон. В радіотехнічних батальйонах - радари П-30. У кожному зенітно-ракетному полку - 24 пускові установки ракет С-75. У дивізії - 72. У двох дивізіях - 144 пускові установки. І п'ять комплектів ракет.

У 32-му гвардійському винищувальному полку - 40 МіГ-21 Ф-13. Це один з найбільш знаменитих радянських авіаційних полків. У 1943 році цим полком командував полковник Сталін Василь Йосипович.

Зі складу ВПС на Кубу перекидалися наступні частини: ескадрилья бомбардувальників - носіїв ядерної зброї (6 літаків Іл-28А), два полки фронтових крилатих ракет (16 пускових установок і 80 ракет ФКР-1 з ядерними зарядами), вертолітний полк (33 вертольоти Мі- 4).

Для охорони та оборони командних пунктів, вузлів зв'язку, складів і сховищ, аеродромів, позицій ракетної і двох зенітно-ракетних дивізій зі складу Сухопутних військ на Кубу перекидалися чотири окремі посилені мотострілецькі полки і три дивізіони тактичних ракет «Луна».

На Кубі розмістили 12 ракетних комплексів 2К6 «Луна». Боєкомплект - 24 ракети ЗР9 з осколково-фугасним зарядом і 12 ракет ЗР10 з ядерним зарядом. Дальність польоту ЗР10 - 32 кілометри. Один ядерний заряд, зрозуміло, призначений для американської військової бази Ґуантанамо, але інші все одно не полетять далі території Куби.

У кожному мотострілецькому полку - один танковий і три мотострілецькі батальйони, розвідувальна і саперна роти, зенітна, мінометна і дві протитанкові батареї.

Одним з цих полків командував полковник Язов Дмитро Тимофійович. Через три десятки років він стане Маршалом Радянського Союзу, міністром оборони СРСР. Маршал Язов свідчив через багато років, що в його мотострілецькому полку тільки для перевезення боєприпасів було сто автомашин.

У разі необхідності вогневу підтримку мотострілецьким полкам могли надати ракетні дивізіони - тактичними ракетами ЗР9, а якщо буде потрібно, то і ЗР10 з ядерними зарядами.

Всього в ході операції «Анадир» планувалося перекинути на Кубу 54 тисячі солдатів і офіцерів, переодягнених в кубинську військову форму або в цивільний одяг.

Але крім плану «Анадир» був затверджений план «Кама», відповідно до якого на Кубі повинен бути розгорнутий 5-й флот під командуванням віце-адмірала Абашвілі Георгія Семеновича. У складі флоту 2 крейсери, 2 ракетні і 2 артилерійські есмінці, 12 ракетних катерів, 11 дизельних підводних човнів (4 торпедні і 7 ракетних), 8 допоміжних суден, авіаційний торпедоносний полк (30 літаків Іл-28т), полк берегових протикорабельних крилатих ракет 4К87 .

2

Перекидання таких людських мас і величезної кількості найскладнішої бойової техніки пройшло практично без втрат. У залізних трюмах від пекельної спеки померло лишень 18 солдатів і офіцерів. Статут вимагає стійко переносити тяготи і злигодні військової служби. Ці 18 не перенесли. Але десятки тисяч вижили!

Дрібні втрати при транспортуванні нікого, зрозуміло, не турбували. Турбувало інше. Ідуть на Кубу цивільні судна, всі люди в трюмах. Задраєні як кільки в банці. Так работорговці возили чорних рабів з Африки на цукрові плантації Нового Світу. Правда, тоді кораблі були дерев'яними. Не так сильно розжарювалися на тропічному сонечку.

Нічого на наших суднах, як кажуть, не стирчить. Але чому американські бойові кораблі вовчою зграєю пруть поруч з нашими такими, здавалося б, мирними торговими суднами? Чому літаки ревуть просто над щоглами? Що їх могло стривожити? Що могло насторожити?

Американські бойові кораблі в океані запитували капітанів радянських торгових суден: що везете? Міжнародне право захищає торгові судна в нейтральних водах. На щоглі прапор Радянського Союзу, борт корабля - суверенна територія СРСР. Ніхто не має права зазіхати на нашу незалежність. Спроба зупинити торгове судно в нейтральних водах, напасти, перевірити вантаж - це порушення міжнародного права і акт війни. Напад як на бойові кораблі, так і на торгові судна рівноцінний нападу на країну, чий