Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Усі замовкли.
Бо тепер це звучало навіть страшніше.
Тимко перехрестився.
— Ви всі це чули? У млині щось є, воно бігає по селу, залишає сліди і ще й влаштовує там перестановку вночі!
— Це точно не корова, — серйозно сказав Максим.
Іван похитав головою.
— Все. Я відмовляюся йти туди.
— Але ми підемо, — сказала Соломія.
— Ні!
— Так!
— Ні!
— Ти все одно підеш, — сказав Максим.
Іван закотив очі.
— Ненавиджу це!
— Ти нас любиш.
— Ага, як Бублик любить купатися.
Усі повернулися до Бублика.
Кіт сидів поруч, повільно моргаючи і слухаючи розмову.
Але коли почув слово "млин", його вуха сіпнулися.
Максим це помітив.
— Ти ж теж хочеш знати, що там було вночі, правда?
Бублик не моргнув.
Він просто згорнув хвіст навколо лап і тихо муркнув.
Це було його "так".
Максим підвівся.
— Отже, ми повертаємося туди сьогодні ввечері.
Іван знову схопився за голову.
— От навіщо я взагалі з вами дружу?!
Тимко усміхнувся.
— Бо без тебе було б не так весело.
Сонце ще висіло високо в небі.
Але вечір наближався.
І разом із ним наближалася відповідь.
Що або хто був у млині тієї ночі?
І чому навіть Бублик поводився так, ніби вже знав відповідь?
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «2. Таємниця старого млина, Yana Letta», після закриття браузера.
