Читати книгу - "Таємна троянда"

Слутський ліс — лісовий масив на бéрезі Лох-Ґіллу.

Фредерік Гамільтон (1590–1647) — син лорда, родом з Шотландії, солдат-найманець, брав участь у Тридцятилітній війні в Ншеччині на боці шведів. Під час колонізації Ірландії, яку провадив Яків І, одержав земельний наділ у графстві Лейтрім, а ще відібрав чимало прилеглих земель у клану О’Рурків; брав участь в ірландських конфедератських війнах на боці ковенанторів (шотландського пресвітеріанського руху). 1642 року на відплату кланові О’Рурків за викрадання худоби розграбував місто Слайґо і спалив його частину, зокрема домініканське абатство. Подальші події, про які оповідає В. Б. Єйтс, — це місцева легенда.

Менор-Гамільтон (англ. Manor Hamilton — маєток Гамільтона) — замок, який збудував Фредерік Гамільтон (див. прим. 41 до розд. І) на землях клану О’Рурків.

Кашел-на-Ґел (англізоване ірл. Caiseal na Gael — ґельське кругле укріплення) — гірська віднога.

Вона стояла у воді навколішках і час од часу нахилялась, нібито прала — пор. з персонажем шотландського фольклору беан-ніе (шотл. ґел. bean-nighe — «праля»). Відома також як «праля на броді», різновид банши (див. прим. 21 до розд. І), яка віщувала смерть, перучи на відлюдді у річці чи ставку закривавлений саван того, хто приречений померти.

У минулому столітті — тобто у XVIII столітті, оскільки перше видання «Таємної троянди» вийшло друком 1897 року.

Рафлі — приморський район у графстві Слайґо.

La Mere de Misericorde (фр.) — «Милосердна Богородиця».

Paternoster, Ave Maria (лат.) — молитви «Отче наш», «Радуйся, Маріє».

Леаґайре (Лоеґайре) — верховний король Ірландії, син верховного короля Нілла Дев’ятьох Заручників, правив у 428–458 роках (згідно з «Анналами чотирьох майстрів»). Виступав проти святого Патріка, хрестителя Ірландії, який саме в роки правління Леаґайре провадив на острові місіонерську діяльність.

Оґамічна писемність, оґам (можливо, від д.-ірл. og-úaim — борозенка від вістря) — абеткове письмо давніх кельтів, головно ірландців, імовірно — тайнопис. Побутувало у IV–IX століттях. Більшість збережених написів — імена власні. Написи різьбили на камені, металі чи дереві (вздовж ребра чи грані). За легендою, винайшов оґам Оґма — ірландський бог красномовства та поезії.

Туллах (Тулах, від ірл. tulaigh чи tulach — пагорбок) — містечко і довколишній район у графстві Клер.

Бугайчик — прізвисько від назви болотяного птаха.

Тумаус (Томас) Костелло (англізоване ірл. Tomás Láidir Мас Coisdealbhaigh, ірл. láidir — сильний; друга половина XVII століття) — воїн і поет, нащадок клану Мак-Костелло (Північний Коннахт), що втратив свої землі внаслідок конфіскацій, які здійснював Олівер Кромвел після придушення Ірландського повстання 1641–1652 років. Автор славетної балади Úna Bhán (ірл. «Уна Яснокоса»), де оспівано його кохання до доньки Дермотта.

Вінні — зменшувальне від «Уна».

Кул-а-він, або Кулавін (англізоване ірл. Cúl ó bhFionn) — баронство на півдні графства Слайґо, спадкові землі клану Мак-Дермоттів.

Белтайн (д.-ірл. Bel[l]taine) — кельтське поганське свято початку літа, відзначалось 1 травня.

Унхіон — струмок у графстві Слайґо, що витікає з озера Лох-Арроу.

Мейо — графство на захід від Слайґо.

Бреффені, чи Бреффні (англізоване ірл. Bréifne), — дрібне королівство в середньовічній Ірландії, розташоване на землях, які нині належать переважно графствам Лейтрім і Каван (на схід від Слайґо).

…вогнища, які наче перегукувались між собою… — і скрізь у червоних відблисках торф’яних багать танцювали гурти людей, святкуючи шлюб життя і вогню — типова картина святкування Белтайну (див. прим. 56 до розд. І).

Бичачі гори (ірл. Sliabh Gamh) — гірський масив у графстві Слайґо.

Лох-Ґара — див. прим. 26 до розд. І. Лох-Кара (Лох-Карра) — озеро у графстві Мейо.

Коракл (англізоване вал. cwrwgl, ірл. і шотл. відповідник — currach) — невеликий круглий човен,