Читати книгу - "Спогади про українознавчий клуб "Спадщина" в Києві 1987-1991, Леонід Добрянський"

29 вересня 1989 р. відбулися збори трудового колективу інституту, де обговорювалися закони про вибори, в тому числі один альтернативний. В дискусії взяли участь В.Горбунов, А.Недошовенко, С.Кацалуха, В.Лялько, О.Цайтц, п. Ареф’єв. Рішення зборів було вислано поштою у Верховну Раду УРСР, редакції “Вечірнього Києва” і “Літературної України”. До розвитку цієї теми в Інституті був навіть створений клуб “Виборець”. 23 січня 1990 р. він провів засідання з порядком денним:

Про роботу клубу, його завдання і членство.

Кошти клубу.

Випуск стінгазети.

Довго цей клуб не проіснував, але показовий сам факт його створення.

В кінці 1989 р. була ідея створити в Інституті осередок Товариства української мови. Ми з Ярославом Федориним і заступником директора Інституту Петром Феодосійовичем Гожиком розробили навіть план проведення установчих зборів. Передбачалось переглянути якийсь підходящий фільм в Інститутському конференц-залі, перед початком зборів крутити українську музику. Запланували підготувати український словник геологічних термінів, видання газети, запровадити, аби один день на тиждень, всі співробітники говорили в Інституті українською мовою. Але виборча кампанія забрала весь вільний час. Лише у квітні 1990 р. ми повернулись до цієї теми, але на часі вже було утворення більш “бойової” структури – осередку Народного руху. Ми між собою визначились, що очолить осередок Ярослав Федорин.

30 травня 1990 р. відбулись установчі збори осередку Народного руху в ІГН АН УРСР з порядком денним:

Вступне слово від ініціативної групи (Л.Добрянський). Про завдання осередку НРУ в Інституті (Я.Федорин). Виступи і обговорення доповіді.

Прийняття рішення.

Зберігся короткий зміст мого виступу:”Шановна громадо, перш за все хочу подякувати всім, хто прийшов на ці збори. Ініціативна група взяла на себе сміливість зібрати ці установчі збори по створенню осередку НРУ за перебудову, щоб порадитись чи потрібно нам мати такий осередок. Народний рух України за перебудову – це та відповідь народу України на перебудову, яка започаткована Михайлом Горбачовим зверху. Сьогодні, як всі добре знаєте, НРУ має міцні позиції практично в усіх ланках нашого суспільства. Ми науковці молодшої генерації Інституту, вважаємо, що такий осередок в Інституті потрібен. Тому пропонуємо обговорити наші пропозиції з таким порядком денним (зачитую). Заперечень немає? Слово надається Я.Федорину”.

В обговоренні доповіді виступили О.Митропольський, С.Кацалуха, А.Недошовенко, Ю.Гуреїв, К.Дикань, В.Лялько, Л.Горошко, М.Кір’янов. За створення осередку проголосувало до 20 осіб.

5 червня відбулось організаційне засідання осередку. Координатором був обраний Ярослав Федорин. Інші ролі розписані таким чином: екологічний напрямок – відповідальний В.Верховцев і А.Недошовенко, створення інформаційного стенду осередку Руху – Ю.Гуреїв, культурно-освітній і мовний напрямки - Л.Добрянський. Затверджено план роботи осередку на 1990-91 рр.

План роботи

1. Провести збори редколегії по складанню плану російсько-українського геологічного словника.Сконтактувати з осередками НРУ в інших геологічних установах (ІГФМ і ІГГГК АН УРСР, Львівський університет) з приводу складання словника. Передбачити використання комп’ютера для словника, ввести український алфавіт в персональний комп’ютер.

2. Зв’язатися з геологами української діаспори (Польща, Чехія, Словаччини, ФРН, Британії, Франції, Канади, США).

3. Провести лекції і дискусії

а) Про перспективи АН УРСР, процеси реорганізації науки в Україні, участь в роботі Української наукової асоціації (УНА).

б) Історична тематика.

в) Грушевський – засновник Української республіки.

г) Спецсховища в бібліотеках м.Києва.

д) Лекція про євреїв: їх міграція по світу.

е) Провести зустріч з геологом-українцем з-за кордону.

4. Регулярно випускати стінгазету або інформаційний бюлетень з висвітленням новин, що відбуваються в Русі та інших об’єднаннях.

В вересні 1990 р. майже одночасно зі вступом в докторантуру я подав заяву в партійне бюро Інституту з проханням виключити мене з рядів членів КПРС. Конкретних причин вже не пам’ятаю. Мабуть просто прийшов час. Членство в Русі і КПРС було не сумісним.

Посвідчення члена Народного Руху України і мандат делегата третього вічe