Читати книгу - "Літо обіймів та поцілунків, Емілія Дзвінко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ні, нічого термінового, — намагаюся взяти себе в руки. Хочу якнайшвидше звідси піти. Не витримаю з'ясування стосунків з Данилом. Не хочу його ні бачити, ні тим більше слухати.
— Ви така бліда, може вам водички? — ніяк не відчепиться Микита.
— Водички не треба, але таксі до вокзалу можете мені викликати, — відповідаю хлопцю, бо розумію, що він з тієї категорії людей, які люблять допомагати. Даю йому таку можливість.
Микита проводжає мене до самої автівки і лише коли зачиняє за мною дверцята я дозволяю собі істерично розплакатись. Це кінець.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Літо обіймів та поцілунків, Емілія Дзвінко», після закриття браузера.
