Читати книгу - "Ярослав, Ольга Вільна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Це вбивці. Вони вбивці! Відпустіть мене!
Їй вдалось за щось зачепитись ногою і відштовхнутись з більшою силою. На мить навіть здалось, що вона вільна. Але поліціант лише зручніше перехопив її, сильніше гепнув нею по капоту, вибивши повітря з легень. І боляче притиснув голову до ще теплого металу.
– Кляте стерво, – другий нападник витер кров з щоки. Одна з пляшок таки зачепила його. – Але може дещо знати.
– Гей? – поруч отямився хлопець, що працював на заправній станції. – Що ви тут?
Наступної миті він дивно тіпнувся. І впав.
Романа закричала.
Вона не чула пострілу. Але бачила червону пляму, що розповзлась на форменому комбінезоні.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ярослав, Ольга Вільна», після закриття браузера.