Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"

очікуванням. І хоча це мало позбавити його від того

кошмарного відчуття і, можливо, позбавило, та натомість

з’явився острах потрапити в пастку. Напад міг статися будь-якої

хвилини, і його не можливо було уникнути.

Це отруювало геть усе. Навіть хоч би й на дрібку.

Таке відчуття, ніби тебе переслідує привид.

* * *

Він зі своїм екіпажем — Алексом, Еймосом та Наомі — сиділи

за приватним столиком у VIP-залі найдорожчого готелю

Церери. Але навіть тут банальну розмову заглушали звуки

дзвіночків, свистків і цифрові голоси гральних апаратів. Ті

нечисленні частоти, на яких вони не панували, акуратно посіли

дзявкітливі патинко-машини й гулкий оркестр, що грав на сцені

одного з трьох рівнів казино. У Голдена від цієї какофонічної

стіни звуку підскакували тельбухи й дзвеніло у вухах.

— Що? — верескнув у відповідь йому Еймос.

— Казино у підсумку ніколи не лишається в програші!

Еймос витріщився на велетенську купу фішок перед собою.

Вони з Алексом лічили їх і ділили, ладнаючись у новий наскок

за ігрові столи. На перший Голденів погляд, можна було

припустити, що тільки за останню годину вони виграли на пару

щось близько п’ятнадцяти тисяч місцевих нових єн. Гірка

вийшла нівроку. Якби вони зараз усе покинули, то лишились би

на коні. Але звісно ж, нічого вони зараз не кидатимуть.

— Окей, — промовив Еймос. — Що?

— Нічого, — всміхнувся й знизав плечима Голден.

Якщо його екіпаж надумав проциндрити пару тисяч баксів, випускаючи пару за столами для блекджеку, то хто він такий, щоб заважати їм? Правду кажучи, це крапля в морі їхнього

гонорару за останніми контрактними зобов’язаннями. А таких

контрактів тільки за крайні чотири місяці було аж три. Рік

обіцяв бути флеш-ро яльним.

Протягом трьох минулих років Голден наробив удосталь

помилок. Покинути роботу кур’єра від ОПА та перехід на вільні

хліби до таких не належали. Звідтоді «Росинант» служив

вільнонайманим кур’єром і кораблем супроводу. Виконав сім

контрактів, усі — прибуткові. Гроші пішли на капітальний

ремонт від носа до корми. Їхня конячинка пережила кілька

скрутних літ, то чого б тепер не показати їй свою любов.

Після завершення модернізації грошей на загальному рахунку

виявилося більше, ніж їм вистачало фантазії витратити. А тому

Голден запропонував екіпажу скласти список побажань. Наомі

дала грошей знести переділку в їхній частині відсіку та

об’єднати дві каюти в одну. Тепер у них було повноцінне

двоспальне ліжко і вдосталь місця пройтися навколо нього.

Алекс наголосив на проблематичності придбання нових торпед

і тому замовив на «Росі» кільовий рейкотрон. Від нього одного

буде більше вогневої ефективності, аніж від усієї мережі

точкового захисту, а в боєкомплект потрібні лише двофунтові

кінетичні снаряди з вольфраму. Еймос витратив тридцять штук

під час транзитної зупинки на Каллісто, затарившись деякими

апґрейдами для двигуна на тамтешній вторинці. Коли ж Голден

поцікавився, навіщо їм знову «прокачуватися», коли «Росі» вже

зараз спроможний укатрупити їх на розгоні, Еймос відповів:

— Бо це кр-р-руть!

Голден тільки кивнув, усміхнувся й сплатив за потрібним рахунком.

Навіть після таких запаморочливих розтрат їм вистачило

коштів не тільки на зарплату самим собі, вп’ятеро більшу, ніж

колись на «Кентербері», а й на те, щоб тримати корабель на

плаву, на льоту ще й утопитися в паливних гранулах на десять

років уперед.

Нехай це тимчасово. Будуть і періоди посухи, безробіття

й безгрошів’я, коли доведеться затягнути паски тугіше. Та поки

що — гуляй, душа.

Еймос із Алексом закінчили рахувати фішки і кричали щось

Наомі про тонкі нюанси гри в блекджек і намагалися

переконати її піти за стіл із ними. Голден махнув офіціанту, який кинувся прий мати його замовлення. У VIP-залі

електронним меню на столі не користуються.

— Що у вас є зі справжнього зернового скотчу? — поцікавився

Голден.

—

Можемо

запропонувати

продукцію

винокурень

з Ганімеду,