Читати книгу - "Іспит, Сергій Оріанець"

Той день переписав мою душу. Я зрозуміла, що сценарій нашого життя пишемо ми самі — не п’єсами чи репліками, а вчинками, які народжуються в мить, коли страх і любов борються в наших серцях. Я стала актрисою не тому, що прочитала монолог, а тому, що в той ранок навчилася відчувати, співпереживати, діяти, коли світ руйнується, а текст невідомий.

Сьогодні, стоячи на театральних підмостках, я часто згадую той крик новонародженої дівчинки, що розірвав тишу. Я згадую Ядвігу, її руку, що стискала мою, і Тараса, який плакав від радості, тримаючи свою доньку. Цей іспит — не академія, не монолог, а той момент, коли я сказала «ми впораємося» і повірила в це.

Мій чоловік досі бурчить, читаючи мої сценарії: «У житті так не буває». А я лише посміхаюся, бо знаю: життя — найгеніальніший сценарист. Воно кидає нас у хаос, змушує імпровізувати, любити, рятувати. Хто пише наш сценарій? Ми самі. І я хочу, щоб мій був сповнений сміливості, тепла й тих миттєвостей, коли серце тремтить від дива народження — нового життя чи нової себе.

Кінець