Читати книгу - "Посттравматична рапсодія"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Три тисячі років триває війна
Смерть першими ліпших ховає
Хто вижив в бою, тих чекає тюрма
Між нами невинних немає.
Ми впали в бою, ми були молоді.
Молися за нас, не полиш боротьби
Бери нашу зброю собі і тоді
Ворожою кров'ю її окропи.
На сорок день вип'єм, освятим ножі
Змішаймо напалм, хай ясніше горить
Хай спалить міста, міністерства, суди.
Довічно судилось тривати війні.
(Бачить поруч з собою на сусідніх ношах пораненого бійця в закривавлених бинтах. Питає):
Ти з якого батальйону, брате?
Поранений (слабким голосом):
З надвірної корогви великого гетьмана Костянтина, князя Острозького, брате.
2016 р.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Посттравматична рапсодія», після закриття браузера.
