Читати книгу - "Фрілендські байки, Девін Росс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Так от воно, що. Дякую за пояснення. І ще питання до вас. Ви тут живете?
-Довелось сховатись тут оскільки це безпечніше чим на поверхні оскільки в більшості місць ходять багато невіжених, або є сильні пошкодження жилих будівель, -відповіла Ростислава.
-Добре новоприбулі візьміть ножі і пістолети, але говнепальну використовуємо в крайніх випадках, -сказав Паша.
-І ви таку красу дістали з невіжених?, -запитала Наталка.
-Звісно ні. Це з арсеналу тата. Він військовий і звані капітана, -відповів Паша.
-Добре. Є якісь плани?, -запитав я.
-Так. Мій тато встиг мені сказати перед тим як зв'язок зник. що до одинадцятого квітня прибудуть військові які займуться зачисткою.
-Тільки одинадцятого? І що вони роблять усі ці тижні?, -вилаялась Наталка.
-Не тільки у нас ця проблема і тому сил не вистачає.
-А вам не відомо за інших наших однокласників?, -запитав я з переживанням.
-Наскільки мені відомо декого з дівчат забрали Олег і його дружки. Алю, Лєру, Лауру, Мію.
-І Мію?
Епізод 3
Почувши це мене мало не розірвало від злоби.
-Росс заспокойся. Визволять її.
-Ага. Вона і інші дівчата з цими утирками біс пойми скільки, а війська прибудуть через три дні!
-І ти хочеш піти на базу до них, визволяти їх?, -запитала Ростислава.
-Можете сидіти тут, а я піду визволяти свою дівчину.
-Стій! Перед цим пропоную послабити сили Вініаміна. Я знаю пару складів зброї які можна знищити парою гранат чи балонів з газом.
-Дякую за план Паша, а тепер будь-ласка проведи мене до цих складів і я розберусь з цим, а далі вже піду на штурм.
-Проводити тебе ніхто не буде. Ми усі підемо з тобою, -сказала Ростислава.
-Дякую.
Далі ми закапувались і пішли на ліквідацію складів зброї.
Ми шдивко з цим розібрались прихопивши хорошу зброю і окрім цього послабили людські ресурси Вініаміна.
-А добре ми їх задали. -з задоволенням сказав Паша.
-І не кажи милий, це був просто відвал голови.
-При чому в прямому сенсі враховуючи як Девін рушницею невіженому голову відтяпав, -доповнила Ростиславу, Наталка.
-Добре народ вже пора спати, але діжурство по дві години, -сказав Паша і почав оголошувати чергу діжурства.
-Спочатку Наталка, далі я, потім Росс, і далі вже Ростислава.
-Добре спокійної вам ночі, сказала Наталка перевіряючи свій автомат який їй вона присвоїна з складу.
Епізод 4
Ніч пройшла спокійно за винятком стрілянини в далені.
-Народ підйом, час на сон вийшов, -сказав Паша намагаючись розбудити усіх хто спить.
-Та встаємо!, вилаялась Наталка.
Ми піднялись і пішли в саморобну кухню де ростислава нам роздала по консерві.
-Їште і не обляпайтеся, -сказала вона нам.
-Дякую, -відповів їй я як і Наталка.
Поки ми їли, то почули звуки ходьби.
-Так народ, я ж не один це чув?, -з невеликою панікою запитав Паша.
-Не один, -відповів я готуючи зброю.
-Тоді я піду превірю. Росс, ти з дівчатами лишаєшся.
-Тебе зрозумів.
-Милий я з тобою.
-Ні ти лишаєшся тут.
Через деякий час до нас зайшли Аля і Алан, ще двоє наших однокласників.
-А ви як тут опинились?, -запитав я у них.
-Ми чули стріляінину і вибухи вчора в районах повністю підконтролним невіженим і пішли туди перевірити, побачили роздовбані будівлі які видно були складами і купи трупів, а далі повертаючись до нашої схованки в лісі зайшли сховатися від невіжених які проходили повз, -відповів Алан.
-Добре. Ми збираємось на штурм головної бази. Ви з нами?
-Так ми йдемо. Там мія і інші мої подруги і ми звісно маємо допомогти, -відповіла Аля.
Я подивився на Алана і він мовчки кивнув.
-Тоді в бій!
Ми зібрали усю зброю і почали просуватися до головної бази.
Паша і Ростислава мітко ліквідували метальними ножами декількох невіжених на вході і ми почали штурм.
-От двері де вони тримають їх, -проголосила Аля.
-Тоді на тобі і Анані визволення заручників, а ми прикриємо.
Ми відхопили дівчат і почали тікати.
На етапі відступу в нас запустили якісь кульки з снодійним.
-Ну привіт бійці. -привітався з нами Вініамін.
-І чому ти нас не вбив?, -запитав я у нього.
-Хочу прийняти вас на служну пане Девін Росс як і твою команду.
-Я не лідер нашої команди, а якби був, то все одно не прийняв би таку ідею.
-Ну часу подумати у тебе достатньо. Як бачиш тут є усе для життя. вас будуть годувати, є душ, туалет, все як в людей.
-І, що ти хочеш в обмін?, запитав я в нього.
-Присягни мені на вірність і стань моїм найманим бійцем. Грішми не ображу.
-Тобто ти хочеш узяти на службу школяра?
Він не встиг сказати як в двері влетіли військові і одразу скрутили Вініаміна.
Далі почались розборки після яких виявилось, що Вініамін найняв людей для розповсюдження "кристалів невіженості"як ми їх тепер називаєм і які йому робив вчений дуже схожий на нього, але це тільки його слова оскільки цей вчений просто зник без сліду.
дякую тим хто це читає і надіюсь цей вчений, якщо він існує, більше не накоїть справ і не з'явиться.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фрілендські байки, Девін Росс», після закриття браузера.