Читати книгу - "Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш"

Нарешті Тоні зняли гіпс. І цей місяць пройшов на диво спокійним, адже не було жодного замаху на вбивство. Або наші вороги щось вичікують, або я просто не розумію, що відбувається. Життя якось перевернулося з ніг на голову після того, як ми з Тоні одружилися. Було важко спочатку звикнути до всього цього, але тепер я була навіть вдячне за те, що ми тоді стільки випили. Нарешті в моєму житті з'явився сенс. Раніше я просто існувала, а зараз почала по-справжньому жити. І це все завдяки моєму чоловіку. Чесно, досі не могла звикнути так когось називати. А пройшло ж вже стільки часу.

Саме ці думки й підіймали мені настрій, поки я сиділа в офісі. Сьогодні було навіть нудно, адже я зовсім не мала роботи. Була думка подзвонити до Тоні, але він був в управлінні. Хлопець вирішив трохи потренуватися, аби розробити руку. І тільки я збиралася зробити це, аби просто перевірити як він там, як до кабінету увійшла Олівія.

- Там до вас прийшла якась дівчина, каже, що по-особистому питанню. - пояснила дівчина. - Представилася як Беатріс.

Прекрасно, тобто я зараз маю зустрітися з колишньою дівчиною Тоні, що проміняла хлопця на його кращого друга. Я навіть уявляти не хочу наскільки це боляче. Та мені було навіть цікаво, що ж це за дівчина така, що може підло вчинити.

- Нехай заходить. - сказала я.

Не думала я, що в нас з нею може статися розмова, адже наскільки я знаю, вона зараз одружена, тому їй має бути байдуже на Тоні. Чомусь я впевнена, що вона прийшла саме по цьому питанню, адже інших об'єктивних причин немає. Але виясняти стосунки я зараз не маю настрою, тому їй краще не виводити мене з себе.

За кілька хвилин дівчина увійшла в середину. Вона була не зовсім схожа на ту, що на фотографії. Якось стала більш похмурою та старшою, чи що. Я б навіть сказала, що вона раніше була симпатичнішою. Однак весь її вигляд випромінював неприязність до мене. Але я ж то ні в чому не винна перед нею. Беатріс важко опустилася на крісло навпроти, продовжуючи роздивлятися мене. А мені ставало якось некомфортно від цього погляду.

- І що? Побачила все, що хотіла? - нахабно посміхнулася я.

- Що він в тобі знайшов? - її голос був нижчим, ніж я очікувала. - Ніби нічого особливого, проте Тоні закохався. У що? Напевно ти й справді для нього лише завдання.

Ні, ну це вже точно наглість. Вона прийшла у мій офіс, обговорює моє особисте життя, ще й погано висловлюється. Такого я терпіти точно не буду.

- Тобі почати із зовнішнього вигляду чи з моральних якостей? - спокійно відповіла я. - В мене хоча б є якась совість. І, на відміну від тебе, я не збираюся йти від нього до його найкращого друга. Скажімо так, це приємний бонус. А ще я по-справжньому кохаю його, як і він мене. Хоча, звідки тобі знати про це почуття.

- Бачу, що ти доволі прямолінійна. Дивно, мені здавалося, що йому подобається зовсім інший типаж. А ти впевнена, що він і справді закоханий в тебе? - вона нахилилася ближче. - Може ти просто собі все вигадала. Ти знаєш, Тоні дуже добрий актор. Він вміє змусити тебе все бачити з того боку, якого ти хочеш. До того ж ти ніколи не задумувалася, що він тобі розповідає про себе лише те, що хоче сам. - вона склала руки на грудях. - Ти знаєш, в нас теж було не все так ідеально, як він розказує. В мене були свої причини на те, аби покинути його.

- Звичайно, жага до грошей та популярності, це ж очевидно. - фиркнула я.

- Але ти зовсім мене не знаєш, як і Тоні. - потиснула плечима Беатріс. - Він мені теж клявся в коханні, говорячи, що я для нього єдина. Однак я пішла від нього не із власної волі. Він сам змусив мене. - чомусь мені не подобався цей серйозний тон. - Задумайся, може одного разу він і тебе доведе до такого стану.

Я не хотіла її далі слухати, адже це все здавалося мені нісенітницею. Я знаю Тоні, і він кохає мене по-справжньому. А Беатріс його просто покинула, адже він не відповідав її очікуванням. Все ж справді так і було, правда ж?

- Для чого ти прийшла? - не зрозуміла я.

- Попередити тебе стосовно Тоні. Не варто йому настільки довіряти в плані стосунків. Він прекрасний агент, проте не варто забувати ще одне. - вона уважно подивилася мені в очі. - Він прекрасний ілюзіоніст та актор. Тоні вміє дуже добре вдавати, змушуючи людей бачити те, що хоче він. Ти знаєш, це дуже небезпечно, адже ти не знаєш, чого від нього очікувати. І я не хочу, аби він розбив ще одне серце. Тому і вирішила розказати тобі. - вона встала з крісла. - Моя тобі порада, придивися до нього. Або просто задай кілька незручних питань, і ти побачиш все сама. Тоні не той, за кого себе видає. Повір, я це дуже добре знаю. Не дозволь йому ошукати ще й тебе.

І вона просто вийшла з кабінету, залишивши мене у роздумах. Ні, я дуже добре знаю Тоні, і видно, що він і справді кохає мене. Це ж підмічаю не лише я. Наприклад після сварки він був настільки засмучений цим фактом, що вирішив гарно вибачитися. До того ж він не раз рятував мені життя. Але останнє це його робота, чи не так? Не знаю, Беатріс мене остаточно заплутала. В мене інколи виникали підозри, але зараз... Я пообіцяла Тоні, що більше не буду сумніватися в його почуття. Тому, нехай поки буде все так як є, а з часом побачимо...