Читати книгу - "Коротка історія семи вбивств"

а що? На дорозі тиснява і, схоже, надовго. А ти за кілька тижнів не сказав мені нічого цікавого.

— Ти хочеш, щоб я розголосив секретну інформацію?

— Баррі, або ти скажеш мені, або готуйся найближчі три роки спати з розплющеними очима, бо, повір, я все одно дізнаюся. Ти ж знаєш, якою я стаю, варто мені чогось захотіти.

— Переказати тобі службову інструкцію?

— Я з тих небагатьох, хто розуміє між слів, ти не забув?

У мене є теорія: чоловік не завжди отримує ту дружину, яку хоче чи потребує, — але він завжди отримує ту, на яку заслуговує. Я не певен, що жінки з цим погодяться. Але в якомусь збоченому сенсі її впертість завжди мені подобалася. Я кажу «збоченому», — бо на моєму місці будь-який нормальний мужик, навіть пасивний, уже б надавав їй ляпасів.

— Чим, на твою думку, ми займалися в Еквадорі?

— Господи Ісусе, Баррі. Я знаю, що ЦРУ...

— Контора.

— Ш-ш-ш. Певна річ, Контора. Я знаю, що Контора — це не якийсь там фонд допомоги іноземним державам від Білого дому. І якщо ви перебуваєте в країні, то їй, імовірно, не світить нічого хорошого.

— Перепрошую?

— Перепроси себе. Не ти поспіхом збираєш дітей при кожному переїзді.

— Дитину. В Еквадорі Айдена в нас ще не було.

— А в Аргентині вже був. Чим же ти там таким займався, і як це пов’язано з тією фіґнею, яку твій шеф утирав чоловікові Неллі Матар?

— Він мені не шеф.

— Він казав інакше.

— Ти справді хочеш знати?

— Так, Баррі. Я справді хочу знати.

— Директива завдань ЦРУ щодо Еквадору.

— Ага.

— Пріоритет «А».

— Господи, ти й справді збираєшся переказувати інструкцію.

— Пріоритет «А»: збирати і доповідати розвідувальні дані про сили і наміри комуністів та інших ворожих політичних організацій, разом з міжнародною підтримкою та впливом в уряді Еквадору. Пріоритет «Б»: збирати і доповідати розвіддані про стабільність уряду Еквадору, сили та наміри дисидентських політичних угруповань. Підтримувати високий рівень агентури в уряді, органах безпеки, владних та опозиційних політичних партіях і, особливо, серед опозиційного військового керівництва.

— Баррі, я почула доволі.

— Пріоритет «В». Пропагандистська і психологічна війна: поширювати інформацію для протидії антиамериканській пропаганді, нейтралізувати комуністичний вплив у громадських організаціях, створювати альтернативні структури. Підтримувати демократичних лідерів.

— Я вийшла заміж за робота. Як це стосується Ямайки?

— Кохана, у Контори є лише один Статут. На всі випадки. Може, тобі слід уважніше роздивитися довкола.

— Я роздивляюся. Саме тому і не вірю тобі.

— Що ти маєш на увазі?

— Нічого з тих дурниць не пояснює того, що тут відбувається.

— Дванадцятого грудня «Волл-стрит джорнел» назвав Народну національну партію Ямайки на чолі з Майклом Менлі найбездарнішим з усіх прозахідних урядів. Лютий — «Маямі гералд»: «На Ямайці назріває конфлікт». Березень — Сел Резнік з «Нью-Йорк таймсу» пише, що ямайське керівництво дає Кубі муштрувати свій поліційний контингент і заграє з «Владою Чорних». Липень — «Ю-Ес ньюз енд ворлд репорт»[227] повідомляє, що прем’єр-міністр Ямайки Майкл Менлі тримає курс на комуністичну Кубу. Серпень — «Ньюзвік» заявляє, що на Ямайці перебуває понад три тисячі кубинців. Резнік...

— Господи Боже, та годі про того песика Села Резніка. Щодо кубинців, то я їх тут не бачу. Мексиканців і венесуельців — так, безумовно, але не кубинців.

— Мерзотник попросив товарний кредит на сто мільйонів, а потім вирішив, що може срати нам на голову, цілуючись із комуняками! Тоді не проси грьобаного кредиту! Нічого, в біса, не проси. І не пизди про соціалізм.

— Він же шведський соціаліст.

— Ти, в сраку, забагато знаєш, люба.

— А ти знайшов невдалий час, щоб лихословити, любий.

— Усі «ізми» ведуть до комунізму.

— Це те, чого тебе навчили в Єлі? «Смерть комунякам»? Баррі, ми вже давно одружені. Дуже давно. І я знаю тебе як облупленого. Коли в тебе не виходить грати чесно, тобто майже завжди, ти поливаєш опонента словесним гівном.

— Тобто?

— Дещо з твоїх слів... з того, що ти говориш... нібито має сенс. Мені здається. Але це... не має. Ні. Або ти мені щось недоговорюєш, або ж щось недоговорюють тобі. Господи Ісусе, ти справжнісінький офісний черв’як.

— Що ти маєш на увазі під «щось»?

— Щось більше. Все зав’язане на економіці, так, усе ніби сходиться, але ми тут лише десять місяців, Баррі, а твої хитрощі тривають уже три роки; шість, якщо рахувати весь той час у Південній Америці. Ні, тут щось інше. Щось витає в повітрі. Справжня містика.

— Що це, в біса, означає?

— Пояснювати це тобі немає жодного сенсу. Стій, ми приїхали.

Папа Ло

онце сходить і сідає в небі навпочіпки, ніби йому нема куди податися. Хоча лише десята ранку, спека вже вповзає в будинок. Спочатку через кухню, яка найближче до виходу, потім у вітальню — зі сходу на захід, від стільця до стільця, тож коли я присів був на диван біля вікна, то мало не підскочив... Я й досі в сум’ятті. Проповідник на сповіді говорив, що такі люди, як я, миру не знають і не знатимуть ніколи, і я це приймаю. Але сьогодні щось гризе серце по-особливому, і це якось стосується Джосі Вейлза. За два тижні вибори, і Джосі зустрічається з Пітером Нессером, Американцем та Кубинцем, яких я не бачив із січня. Звісно, їхній ЛПЯ потрібна перемога над країною, і заради неї вони підуть на все.

Здається, я знаю, що це означає. Джосі планує щось таке, на що, як вони вважають, мені забракне шаленства. Жентельмени, вони мають рацію. За сімдесят шостий рік відбулося ой як багато. Так, коли той школяр наскочив на мою кулю, щось зі мною сталося, але, правду кажучи, я просто вже давно стомився від смаку крові. Він мені ніколи й не подобався. Прошу не плутати: мені вбити когось — раз плюнути, і ще більше начхати, що того когось нема на світі. У деяких частинах міста дитину лишають без нагляду на вулиці, де вона грається у воді з гівном. Та коли дитя захворіє й перетвориться на один роздутий живіт, який репетує й от-от готовий луснути, ти не відразу, без особливого поспіху тягнеш його в клініку, де все одно яблуку ніде впасти,