Читати книгу - "Пелікани, Ольга Ігорівна Брагіна"

намагалися їх якомога скоріше спіймати, але коли вона розповіла

йому про цю гру її дитинства, він заперечив, що ніколи про таке

не чув — невже саме в Сибіру в цю гру і не грали, мабуть, за

таких складних умов їм не потрібні були додаткові гострі почуття

справедливості, помножені на дефіцит морозива влітку, через що

бульбашки малинового сиропу в шоколаді з відповідною начинкою

можна було помацати язиком, такі холодні й крихкі, і ріжуть плоть

не гірше за будь-яке лезо, усі колишні друзі роз’їхалися світами, штамп фірми «Світанок» — послуги за ефемерним розкладом

для ефемерид, розкуті рухи панянок з парасольками від сонця, сонливість під час сієсти, коли немає куди всістися на цьому

шезлонгу — ноги звішуються, і ти не хочеш жодного теплого

пива або рибних пирогів із жовтим майонезом, море обіймає

168

коліна й виштовхує на поверхню, наче ти вже відокремився від цієї

реальності й рухаєшся чітко в напрямі будинку з химерними поста-тями русалок і кам’яних мавп, яких рятує дельфін, у дельфінарії

було так сумно й тоскно, наче вона вловлювала терапевтичні

меседжі на ультракороткій хвилі під вологою від мастила водою, саме тоді Еллі почула своє прізвище й автоматично підвелася зі

свого місця, як у школі, коли не знаєш, що відповідати, і немає

сенсу далі зволікати, але все одно стовбичиш мовчки та дивишся

на пусту дошку, тепер вона має підвестися на сцену і сказати спіч

про принади терапевтичного письма, бо мистецтво не має когось

чомусь навчати й узагалі нікому нічого не винне, але відчуває, що тоді всі представники волонтерських організацій і журналісти

культурних видань будуть розчаровані, бо література має навчати

доброму-вічному і чомусь там ще, інакше який же ти письменник, якщо не випасаєш на лужку перед своїм шале народи, вона облизує

з вуст недоїдену сиркову масу й намагається вимовити хоча б слово, хоча б якусь думку сформулювати перед усіма цими відеокамерами

й цікавими поглядами колишніх жертв піонерських таборів, які

тепер не толерують жодної помилки, якщо ти вже якось заявив

про себе на цьому форумі марнославства, змарнілі жінки з руками, які видають вік, і шкірою на шиї, яка видає ще більше, коли немає

більше сенсу приховувати від своїх чоловіків незацікавленість

у їхніх оцінювальних поглядах, неїстівні пластівці в картонних

коробках з-під взуття, у яких колись мешкали морські свинки із

сумними очима або хом’ячки, які сплять двадцять три години на

добу, зарившись у попіл Помпеї, а одну годину на добу кружляють

кімнатою, вистукують лапками марш Мендельсона або воєнний

марш, а потім отруюються кульками від тарганів, бо люблять

робити запаси, і всі ці тепер нікому не потрібні запаси круп для голод-ного року потім знаходять за припічком — голодарем прикидався

весь час поруч за нею, вона думала, що в коханні та в літературі

завжди має бути щось снобістське, не для всіх або для нікого, щоб

тільки двоє могли зрозуміти один одного за потаємними знаками

на стелі — автор і читач, власник книгарні з гарним застарілим на цей

час почерком, в якому колись укорінилося все зло нерозбірливості

людства, і тимчасова прибиральниця, якій немає куди повертатися

додому, де немає жодної чистоти лікарень і сільських ставків чийо-гось невластивого людині дитинства, коли там водилися справжні

щуки та інші незрозумілі рибки, вона силкується щось вимовити

169

й не може згадати слова, навіть той лексичний мінімум, на який

спромоглася природа, зробивши її людиною не надто розумною, ти

і читач класичних творів з розвитком сюжету й катарсисом, любов-ними стражданнями та непорозуміннями, які мають закінчитися

весіллям або вічним поверненням, він бере її за руку й виводить із

зали, де скоро має бути фуршет, вони йдуть містом, де в сутінках

ще не розчинилося світло ліхтарів, і вигадують найдивовижніші

імена для своїх героїв.

ЗМІСТ

Частина перша....................................................................................5

Частина друга....................................................................................72

171

Ольга Брагіна

ПЕЛIКАНИ

Роман

Директор видавництва Тетяна Ретівова

Редактор Олена Яковенко

Автор ілюстрації на обкладинці Ганна Лі

Оригінал-макет Микола Шемет

Формат 60х90 1/16. Ум. друк. арк. 10,00

Підписано до друку 15. 08. 2021.

Замовлення №

Видавництво «ФОП Ретiвов Тетяна»

вул. Мала Житомирська, д 8, №3, м. Київ

тел. (096) 538 51 15

e-mail: kayala@ukr.net

Свiдотство суб’єкта видавничої справи

ДК № 5016 вiд 24.11.2015 р.