Читати книгу - "Старша Едда. Епос"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
530
Роси вогнища — попіл, сажа.
531
Хлодвера зали — про якого Хлодвера йдеться, невідомо. Саме ім'я — франкського походження (Хлодвіґ, Людвіґ).
532
Роса рани — кров.
533
Гра лез — загалом «битва», але тут: убивство Ґ'юкунґів з волі Атлі.
534
Вальські жінки — загалом «кельтські жінки», «жінки з Вельсу», але тут: чужинські жінки.
535
Треба — (sæing) — нема певности у точному сенсі цього терміна: оригінальне sæing недвозначно означає «ліжко»; можливо, сталася помилка, і йдеться про sæfing — «жертвопринесення», «треба», але тут може також ітися про семантичне зближення з терміном «полювання» (тут: на китів). Загалом смисл строфи досить туманний.
536
Херк'я — у німецькій традиції Гельга, історичний прототип — Керка чи Крека, одна з дружин або наложниць Аттіли, тут — проста служниця.
537
Священний камінь — фалічний мегаліт на кшталт менгіра; подібні артефакти знайдені на західному узбережжі Норвегії. Припускають, що то були священні місця, де приносили жертви і давали клятви.
538
Саксі, князь південців — радше за все, тут поєднано особисте ім'я та етнонім: під південцями, ймовірно, йдеться про саксів. Але чому саме правитель саксів може освятити казан — достеменно твердити важко. Можливо, це натяк на континентальне походження сюжету або й самої судової практики.
539
У цій строфі йдеться про те, що Ґуннар і Хьоґні не можуть битися за честь сестри на судовому поєдинку, бо мертві, відтак вона сама має себе захищати і пройти випробування.
540
Морналанд — загальна назва країн на південному сході Європи, етимологічно — «Мавританія».
541
Гуналанд — «Країна гунів», загальна назва країн на південному сході Європи.
542
Друг супутників яструба — воїн.
543
Із цих слів випливає, що саме Вільмунд убив Хьоґні.
544
Так, ніби нас // два брати породили — тобто ніби батьки Оддрун і Борґню були братами, а вони самі, відповідно, є двоюрідними сестрами.
545
У цій строфі два фрагменти з різних місць тексту об'єднано помилково.
546
Вбивця Фафніра — Сіґурд.
547
Вальський меч — тобто меч з півдня; франкські (т. зв. «каролінґські») мечі дуже цінувалися за доби вікінгів (пор. дав.-рус. «мечі харалужні»).
548
Не зовсім ясно, про що йдеться у словах «знищив чертог», і який саме чертог (borg) мається на увазі. Можливо, йдеться про загорожу зі щитів, за якою спочивала валькірія (тут, таким чином, ототожнено Брюнхільд і Сіґрдріву), або про броню, яку розсік Сіґурд, коли пробудив валькірію зі сну (слова borg і brynn, загалом кажучи, схожі, або термін borg вжито як хейті для броні).
549
Володар перснів — в оригіналі bauga deili, «той, хто ділить персні», себто конунг, тут: Ґуннар.
550
Нищитель перснів — конунг, тут: Ґуннар.
551
Цей Ґейрмунд більше ніде не згадується; ймовірно, якийсь родич Атлі.
552
Біль лігва змія — складний кеннінґ на позначення жінки, тут: Оддрун, де «лігво змія» — це золото, Біль — ім'я богині, відтак «богиня золота» — жінка шляхетного роду.
553
Володар мечів (sverða deili) — радше «той, хто розподіляє мечі», конунг, тут: Ґуннар.
554
Вальхалла — тут: не небесний чертог полеглих, а палати Ґуннара і (у строфі 14) — маєток Атлі. Чому так? Можливо, це просто задля поетичного ефекту. Проте можливий натяк на подальші події. Тобто ті, хто тепер бенкетують у — буквально — чертогу загиблих, уже фактично є мерцями, жертвами насильницької смерти.
555
Ґнітахейд — пустище, де було лігво Фафніра. Вбивши його, Сіґурд заволодів Ґнітахейдом, а Ґудрун отримала цю землю після його смерти як частку вдови і передала Атлі як посаг. Це єдине припущення, яке пояснює, на яких правах Атлі зичить Ґ'юкунґам Ґнітахейд.
556
Данп — данський конунг із «Пісні про Ріґа» («Rígsþula»), але можлива й інша інтерпретація. У «Сазі про Хервара» («Hervararsaga») наведено топонім Danpastaðir як місце, де відбулася битва ґотів із гунами, тобто, радше за все — десь у долині Дніпра, що досить імовірно, коли врахувати, що саме там було розташоване королівство ґотів у IV сторіччі. Ці землі належали до гунських володінь, відтак Атлі мав повне право зичити їх кому завгодно.
557
Мешканець пустища (heiðingja) — імовірно від heið — «вересове пустище», тобто хейті на позначення вовка. У зачині до «Давньої пісні про Ґудрун» («Загибель Ніфлунґів») ідеться про перстень з рунами, перев'язаний вовчим хутром, що Ґудрун надіслала Хьоґні на знак застороги.
558
Чорні ведмеді (birnir blakkfjallir) — радше «чорношкірі ведмеді»; тут не зовсім ясно, в якому сенсі вжито ЬІакк: або «чорний» («чорно-синій»), або «блідий» («сизий», «білий»). Тому в деяких перекладах ідеться про білих ведмедів. Це, до речі, використовують як аргумент для обґрунтування гренландського походження пісні. З одного боку, це має певну рацію: відомо, що білі ведмеді мають чорну шкіру під білим хутром. З другого боку, білий ведмідь Ursus maritimus ісландською має назву ísbjörn, себто «крижаний ведмідь». Але невідомо, коли саме ця форма набула широкого вжитку у скандинавських мовах.
559
Біккі — з інших пісень відомо, що Біккі був радником Йормунрекка, конунга ґотів, тож тут спочатку, можливо, йшлося про Будлі (хоча той уже і помер на час цих подій).
560
Норни б завили — загалом норни — це духи-охоронці, богині долі, але тут вжито як хейті на позначення жіноцтва. Тобто гунські жінки мали плакати над трупами своїх чоловіків.
561
Гунськії ратниці (Húna skjaldmeyar) — тобто «гунські щитові діви» (цей термін зустрічається тут і у строфі 42): образ войовничих жінок притаманний германській традиції (про «щитових дів» згадує, зокрема, Саксон Граматик), відтак відбулася інтерполяція цього уявлення і на гунів. Невідомо, чи є тут бодай якась історична основа.
562
Друг борґундів — єдина східногерманська конотація Ґуннара, не пов'язана з готами. Відомо, що бурґунди, ґоти й вандали належали до східногерманської спільноти й розчинилися на теренах Римської імперії внаслідок Великого переселення народів.
563
Х'яллі — якийсь раб. Тут міститься цікаве уявлення,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старша Едда. Епос», після закриття браузера.
