Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Наступного ранку Анна прокинулася від легкого дотику. Алекс сидів поруч і ніжно проводив пальцями по її щоці.

— "Доброго ранку, моя дівчинко," — його голос був теплим і спокійним.

Анна посміхнулася, але її ще огортала сонливість.

— "Доброго…" — вона потягнулася і втупилася в нього сонними очима.

Алекс нахилився і легенько торкнувся її губ у короткому, але пристрасному поцілунку.

— "Я маю новини," — сказав він, відходячи на кілька сантиметрів, але все ще тримаючи її за руку.

— "Які?"

Його обличчя стало серйозним.

— "Мені потрібно поїхати у справах. Це важливо."

Анна насторожилася.

— "Що сталося? Це небезпечно?"

Алекс зітхнув.

— "Не хвилюйся. Я все владнаю. Але ти залишишся тут, з охороною."

— "Я можу подбати про себе," — заперечила вона, схрещуючи руки на грудях.

— "Анно…" — він нахилився ближче, його погляд став м'яким, але наполегливим. — "Це не обговорюється. Ти залишишся тут."

Вона стиснула губи, але зрозуміла, що сперечатися марно.

— "Коли ти повернешся?"

— "Як тільки зможу."

Анна хотіла ще щось сказати, але він знову поцілував її — цього разу довше, глибше, ніби хотів запам’ятати цей момент.

— "Чекай мене," — прошепотів він.

Коли двері зачинилися за Алексом, Анна залишилася одна у величезному будинку. Вона не любила почуття невідомості, тому вирішила відволіктися.

Вона переодягнулася в зручний одяг і спустилася вниз, щоб щось приготувати. На кухні вже чекали двоє охоронців.

— "Вам щось потрібно, міс Анно?"

— "Ні, дякую. Просто хочу приготувати собі каву.

Але навіть коли вона зробила собі каву і сіла за стіл, відчуття тривоги не зникло.

"Що, якщо з ним щось трапиться?"

Її пальці стиснули чашку. Вона не могла просто сидіти і чекати.

"Треба дізнатися більше."

Анна піднялася з місця, рішучість блищала в її очах. Вона не була просто дівчиною, яку можна залишити осторонь. І якщо Алекс не скаже їй правду — вона знайде її сама.