Читати книгу - "Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні"

Мені стало дуже погано. Це все через мене?

― Але навіщо я йому так терміново знадобилася?

― Цього я не можу знати, - відповів Соур.

― Нам потрібно якнайшвидше відновити його сили, - підсумував лікар Марвей, - поки «паразит» не скористався цим.

Я дозволила лікарю дати ліки графу, але і тут на нас чекав «сюрприз». Як тільки чоловік наблизився до Його Світлості та спробував влити ліки, його з силою відштовхнуло магією.

― Чудово, Віторе, - похитав головою лікар. - На тобі одні захисти. Давно такого не було. І як тепер накажеш мені тебе лікувати?

― Що це було? – поцікавилася я.

― Звичайний захист мага. Коли він у небезпеці та беззахисний, магія захищає його.

― І що тепер нам робити? - я щось чула про такі захисні реакції, але природно ніколи не була свідком.

Лікар Марвей помовчав деякий час, а потім раптом промовив:

― Спробуйте Ви.

Я подивилася на нього зі скептицизмом. Жартує? Так мене такий потік вб'є...

― Ні, спробуйте, Даріє. Минулого разу Вам вдалося його напоїти своїми ліками, - раптом зауважив чоловік.

― Але граф не був непритомний минулого разу. Отже, захист не був активований, - зауважила я і все ж таки взяла нову наповнену ложку з ліками.

Лікар Марвей довго мене пропалював дивним поглядом після того, як мені вдалося напоїти графа.

Соур все ж таки залишив нас. Я часто підходила до графа та сканувала його магполя. Лікар знову вивчав мої записи. Час минав, а стан Його Світлості не змінювався.

― Даріє, перестаньте ходити кругами навколо графа, - засміявся чоловік, і я кинула на нього обережний погляд. Мабуть, щоб мене чимось зайняти та відволікти, лікар, розкинувшись у кріслі за столом графа, запитав мене:

― Ви докладно вивчили паразитарну магію?

― Що Ви маєте на увазі? - підійшовши до нього, уточнила я.

― Я маю на увазі, що «паразит» і сама по собі паразитарна магія – дві абсолютно різні речі.

Я насупилась.

― Про це не писали у трактатах, - зауважила я.

― Так, тому що це мій висновок. Адже ще ніхто ніколи так довго не вивчав пацієнта, як у випадку з Вітором.

― І чим обґрунтовані Ваші висновки, лікарю? - ця людина знала чим мене зацікавити.

― Згадайте з трактатів чи може ваших уроків, що паразитарна магія – це сплетіння двох або більше видів магії. Але ж самі по собі магії не можуть переплітатися, правда? Для цього потрібен паразит.

― Паразит несе в собі паразитарну магію? - уточнила я.

― Не зовсім. У мене є кілька припущень. Перше: паразит несе в собі генетичну зміну, внаслідок якої магічні нитки зазнають змін. І те, що раніше було неможливо сплести та з'єднати – тепер стає можливим. Друге: паразит відключає захисні функції мага, щоб паразитарна магія вразила людину.

― Я не зовсім зрозуміла Ваше друге припущення. Звідки ж тоді береться паразитарна магія у такому випадку?

― Тут уже потрібні знання про те, кому і для чого потрібен паразит і сама паразитарна магія, - ухильно відповів чоловік і тут же додав: - Але в мене є і третє припущення: паразитарна магія є лише захисною реакцією мага від паразита.

Я присіла в крісло і замислилась. Дивлячись на доброзичливе обличчя лікаря Марвея, я намагалася зрозуміти хто ж цей чоловік. Мені здавалося, що пізнання в цій галузі підживлено чимось більше, ніж просто спостереженням за графом. Але його міркування були дуже цікаві мені.

― Але якщо це захисна реакція, то вона не повинна бути небезпечною для її носія, вірно?

― Мені подобаються Ваші запитання, Даріє, - засміявся лікар. - Так правильно. Але така теорія також має право існувати. Одне з моїх припущень свідчить, що маг просто не може її прийняти через силу... якихось невідомих мені поки що обставин.

― Граф паралізований, у його ногах практично відсутні магічні нитки. Я думаю, що Ваша третя теорія абсолютно необґрунтована.

― Не хочу сперечатися. Можу лише сказати на це, що... не вірю, що саме Ваші ліки повернули йому мову і зупинили розвиток хвороби. Але абсолютно впевнений, що в них є щось, якийсь компонент один, який може нам допомогти.

І тут мене осяяла одна думка. Я закусила губу, не наважуючись спитати... І все-таки.

― Що, на Вашу думку, небезпечніше: паразит чи паразитарна магія?

― Однозначно, паразит, - з такою твердістю відповів лікар.

― І як їм можна заразитися?

Лікар примружився і кілька секунд задумався чи над моїм запитанням, чи над своєю відповіддю мені?

― На даний момент – це поодинокі випадки та дуже цілеспрямовані. Це дозволяє з упевненістю говорити, що зараження проходить «спеціально». Паразит не гуляє на волі і не може поки що поширюватися самостійно.

― А заразитися паразитарною магією можна?

― До чого Ви хилите, Даріє? – обережно поцікавився чоловік.