Читати книгу - "Незграбна дружина боса, Торі Шей"

Саша кивнув, усміхаючись тепло і впевнено.

— Так.

Чорт, цей чоловік був ходячою мрією. Я це вже говорила чи ні?

— Але... я не хочу тебе розчаровувати, — злегка тремтячи. — Я не знаю, чи зможу виносити дитину. До того ж, тобі не здається, що ми ще не готові говорити про дітей?

Саша підняв мою руку і ніжно потягнув за собою, поки не змусив мене зустрітися з його поглядом.

— Я  не хотів тебе лякати чи ставити під тиск. Говорити про дітей може бути зарано, і я поважаю твої переживання, — сказав він, його голос був сповнений тепла і розуміння. — Але хочу сказати, що це не проблема. Ти ніколи мене не розчаруєш. Я не знаю, що станеться в майбутньому, але я знаю, що ми пройдемо через усе разом. Якщо наші плани зміняться, ми знайдемо інші способи реалізувати їх.

Його слова були наче бальзам на мої тривоги. Досі не можу повірити, що ми зараз говоримо про майбутніх дітей, тоді, коли навіть ще не зізналися одне одному в коханні. Чи не занадто швидко все відбувається? Це повинно лякати, але не лякає. Дивно.

— Коли я почала тобі подобатися? — я ніколи раніше не задумувалася про це, але це надзвичайно цікаве питання.

Він взяв мою руку та почав великим пальцем ніжно гладити її.

— Занадто довше, ніж ти думаєш. Чи можу я відповісти на це запитання пізніше? — він нервово усміхнувся, його очі світилися таємничим блиском.

— Чому пізніше? — наполягала я, хоча знала, що відповідь може бути складною.

— Тому що зараз я хочу, щоб ти насолоджувалася цим моментом, — він нахилився ближче, наші обличчя були майже впритул. — Тут, на вершині світу, де немає нічого, крім нас і цієї краси.

Я закрила очі, відчуваючи тепло його подиху на своїй шкірі. Усе, що відбувалося, здавалося нереальним, як у сні.

— Добре, — прошепотіла, вдихаючи його запах.

— Ти нюхаєш мене? — він засміявся, відкидаючи голову назад.

Я відкрила очі, почервонівши від збентеження.

— Може, — відповіла, усміхаючись. — Мені подобається твій запах. Він завжди такий... заспокійливий та приємний.

Саша продовжував сміятися, але його погляд став ще м'якшим.

— Дивовижна, — сказав він, ніжно торкаючись мого волосся. — Я люблю кожен момент, який ми проводимо разом.

— Я теж, — зізналася я. — Іноді мені здається, що я живу у сні.

— Якщо це сон, я не хочу прокидатися.

Він нахилився ще ближче, наші губи майже торкалися. Я відчула, як його дихання змішується з моїм, створюючи невидимий зв'язок між нами. Його рука м'яко лягла на мою щоку, а пальці обережно погладжували мою шкіру. Я затремтіла від його ніжного дотику, втрачаючи себе в його погляді. Наші губи з’єдналися, Саша обережно провів язиком по моїм губам, немов просив дозволу. Я мимоволі розкрила губи, дозволяючи йому проникнути глибше. Його губи були м'якими і теплими, і я вловила аромат вина, яке ми щойно смакували. Рука, що все ще тримала мене за щоку, почала ковзати вниз, до шиї, потім до плеча, залишаючи за собою теплий слід.

Поцілунок був глибоким, кожен дотик його губ був сповнений ніжності та бажання. Я відповіла на його поцілунок з тією ж пристрастю, відчуваючи, як все навколо розчиняється, залишаючи тільки нас двох. Його руки плавно ковзали по моїй спині, притягуючи мене ближче. Я відчула, як його серце б’ється швидше, і це змусило моє серце теж прискорити ритм. Його дотики були повільними, але впевненими. Я обхопила його шию, занурюючись у цей момент з усією пристрастю, яку могла зібрати. Його запах заповнив все навколо, створюючи відчуття, що ми знаходимося в окремому світі, де існують лише ми двоє. Рука погладжувала мою спину, пальці ніжно проминали кожен м’яз.

Саша трохи відхилився, щоб подивитися мені в очі. Його погляд був глибокий і проникливий, мовчазно запитуючи, чи все в порядку. Я відповіла йому легким усміхом і підтягнула його назад до себе, не бажаючи припиняти цей чарівний момент.

— Tesoro mio, — шепотів він італійською між поцілунками.

Він обіймав мене так, немов боявся, що я можу зникнути. Його поцілунки стали більш пристрасним, він ніжно кусав мої губи, викликаючи в мене легке тремтіння. Мої пальці заплуталися в його волоссі, відчуваючи його м'якість, і я відчула, як його дихання стає глибшим і важчим. Його язик грав з моїм, досліджуючи кожен куточок мого рота. Цей чоловік, справді вміє цілуватися. Я заздрю тому, хто цілував його до мене.

Поцілунки ставали повільнішими, але не менш чуттєвими, його язик ніжно масажував мій, а його руки продовжували міцно обіймати мене. Моє тіло було розлаблене під його дотиками, кожен нерв здавався підкореним його волі. Коли ми нарешті відірвалися одне від одного, я важко дихала, відчуваючи, як моя голова обертом іде від почуттів. Саша відступив, злегка доторкаючись своїм чолом до мого. Його дихання було таким же нерівним, як моє.

— Але ти все одно відповіси на моє запитання.

— Обов'язково, — пообіцяв він, провівши великим пальцем по моїй губі, ніби згадуючи кожен момент нашого поцілунку, а потім знову нахилився, торкаючись моїх губ легким дотиком.

Хоч це звучало дивно, але я відчувала, що він мене справді хоче, навіть після того неприємного випадку. Але дівчатам я цього говорити не буду.

Є запитаннячко, якщо не важко — напишіть в коментарях відповідь. Краще викладати кожен день по главі, чи в п'ятницю/понеділок одразу всі написані за ці дні? Це стосується цією книги та наступних з цього циклу.

Та і взагалі, ви хоча б іноді пишіть якісь короткі коментарі або враження, щоб я розуміла чи в правильному напрямку рухаюся... Це моя перша об'ємна книга, яка не закінчується на 50 сторінках. Мені важливий зворотний зв’язок.