Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сказано – зроблено, сподіваюся, хоч вони зможуть прояснити ситуацію.
[Ви потрапили під ефекти «Летаргія» і «Спустошення сутності (Ранг V)»!]
[Отримано 1 шкоди (Виворіт)]
[Втрачена 1 мани]
[Втрачена 1 запасу сил]
…
[Здоров’я опустилося нижче 20%… 19%… 18%…]
[Ви впали в транс!]
[Спонтанна активація навички «Інстинкт виживання»!]
[Перша спроба спротиву ефекту «Летаргія» провалилася… Ефект дещо ослаблений!]
[Друга спроба спротиву ефекту «Летаргія» провалилася… Ефект суттєво ослаблений! Ефект замінений на «Сон»! Супутній ефект «Спустошення сутності» ослаблений до II рангу!]
[Ефект «Сон» знято, через фізичне втручання ззовні!]
Від здоров’я і запасу сил залишилося трохи менше 10%, а мана зовсім пішла в мінус на 112 одиниць, уперше з таким стикаюся. До того ж усі ресурси і надалі просідали, щоправда, не так стрімко, хвилин десять у мене ще є.
Переконавшись у тому, що, крім виснаження, яке тимчасово купірував інстинкт виживання, ніщо не обмежує мої рухи, я зісковзнув із плеча мага і, застигши на секунду, побіг за союзником. Дубові м’язи знехотя почали розігріватися і рухати тіло вперед.
Дарвін і Злата опинилися трохи попереду, і дівчина була в такому ж стані, що і я хвилиною раніше. Друїд як міг підліковував її, але і його сили не нескінченні, адже, крім мани, він витрачав запас сил на перенесення безпорадної напарниці. У своєму обладунку вона важила чимало, а персонаж старого не вирізнявся високою силою і витривалістю, проте перевершував на цьому терені мага.
– Хтось зрозумів, у чому справа? – можливо, й невлад, але я поставив це запитання.
– Озирнися, – коротко кинув маг, не повертаючи голови.
Варто було тільки обернутися, як я все зрозумів. За сорок кроків позаду поступово руйнувалася стежка, на яку нас викинули врата. І допомагало їй у цьому щось воістину неосяжних розмірів: вивернутий навиворіт довгий чи то кит, чи то змій, чи то інша хтонічна хрінь, оберталася, буром перемелюючи дорогу, де ми бігли десятьма секундами раніше. Той факт, що відбувається це в повній тиші, лише наганяв жаху. Власне, система зі мною повністю згодна.
[Ви потрапили під ефект «Страх (Ранг ІІ)»:]
> 2 несмертельної ментальної шкоди кожні десять секунд
> Бойовий запал – -125%
> Концентрація – -62,5%
> Точність – -55%
> Координація рухів – -85%
> Опірність (Розум) – -45%
[Тривалість – до виходу за межі дії аури.]
«Супер, то-то все тіло трясеться, ніби в алкоголіка, а в Дарвіна через раз зривається заклинання… Ще пощастило, що страх не перейшов у жах, тоді б шансів у нас не залишилося зовсім: бігали б зараз, як курки з відрубаними головами».
Щоб не збивати іншим дихання, я вирішив написати в груповий чат.
[Фокс: Є ідеї, як звідси вибратися? Адже ми маємо рано чи пізно потрапити в підземелля.]
[Мерлін: Прохід є, подивися ліворуч і вниз під кутом 60 градусів.]
Дійсно, під нами осторонь зяє круглий провал, у якому обривається стежка. Однак, скільки б ми не бігли, переслідувач і далі наздоганяє нас, а бігти швидше не дає змоги крайній ступінь виснаження за ресурсами й дебафи. Метрів двісті – і він нас проковтне, плюс-мінус двадцять, якщо пощастить.
Сплутані думки в цій небезпечній ситуації поступово приходили в норму. З одного боку, ми приречені, але ніхто не забороняє нам тріпотіти до останнього, уже точно не та хтонічна тварюка позаду. У неї суто гастрономічний інтерес, а ми лише невелика вишенька на торті.
Пробігши десь половину відведеної нам дистанції, я звернув увагу на те, що Дарвін зі Златою на плечі біжить практично на самому краю стежки, точніше, він ледве встигає зміщуватися вздовж вигину дороги, яка закручується в спіраль.
Змістившись по діагоналі, вдалося підтвердити свою здогадку. Бар’єр, що раніше перешкоджав кроку в порожнечу, сильно ослаб. Він і далі чинить опір руху, але, за належного бажання і зусиль, прорватися можна. Ще сильніше моя рішучість зміцнилася, коли я помітив, як сила бар’єру дедалі сильніше зменшується разом із наближенням тварюки
[Фокс: Хто-небудь займався скайдайвінгом? Можете не відповідати, адже нам у будь-якому разі доведеться стрибати і сподіватися, що опір повітря в цьому місці існує як концепція.]
[Дарвін: Не найгірший спосіб померти.]
[Мерлін: Я подам сигнал до стрибка.]
Я не бачив сенсу сперечатися, все-таки розрахувати все ідеально мені не під силу. Невідомо, що із себе представляє середовище за межами бар’єра, тому більшість розрахунків втрачають всякий сенс. Якщо там невагомість, можна спробувати повільно проплисти до розриву, якщо тварюка не зжере нас раніше. Без повітря і з тяжінням ми не зможемо спланувати до потрібного місця і каменем впадемо в невідомість. На звичне повітряне середовище я взагалі не розраховую. Чиста рулетка, як не поглянь.
«Із чим дідько не носиться, помолюся».
[Стандартна молитва за 10 репутації. Бажаєте витратити репутацію поза межами квоти?]
«Так… Магарок, якщо допоможеш нам усім сьогодні вижити і потрапити в це кляте підземелля, обіцяю підлатати храм, де приймав твоє заступництво. На шедевр не розраховуй, але парканчик там підрівняти або дах підлатати цілком можу».
[Молитва почута… Або ні?!]
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox», після закриття браузера.