Читати книгу - "Мережа таємниць, Olenka Ing"

База на узбережжі зустріла їх мертвою тишею. Занедбані склади, іржаві баки, бетон, що тріскався під ногами. Сонце вже ховалося за обрієм, забарвлюючи хмари в криваво-червоне.

— “Тут усе почалося…” — прошепотів Назарій, притримуючи пальцем карту.

— “І тут усе закінчиться,” — додав Ігор, перевіряючи заряд зброї.

— “Тссс… чуєте?” — Ліна приклала палець до губ.

Вдалині лунав слабкий голос. Він кликав… “Ліно! Ліно!”
— “Сестра!” — Ліна кинулася вперед, але Марко різко схопив її за плече.
— “Чекай. Це може бути пастка.”

Тіні між контейнерами заворушилися. І ось — на бетоні з’явилася постать Максима. За ним, прив’язана до металевого стовпа, — худенька дівчина з перев’язаним ротом.

— “Добрий вечір, герої,” — посміхнувся Максим. — “Я чекав на вас.”

Ігор виступив уперед.

— “Відпусти її, Максиме. Це між нами.”

Максим нахилив голову.

— “Так, між нами… і між ним.” Він показав на Марка.

— “Я не ховався,” — відповів Марко, повільно виходячи з тіні. — “Я тут.”

— “Тоді, може, пригадаємо, як ти залишив нас на тій чортовій місії?!” — голос Максима став крижаним.

— “Я рятував тих, кого міг,” — спокійно відповів Марко. — “І якщо треба — тепер я заплачу.”

Раптом пролунав різкий крик. Ліна вирвалась уперед, кинувшись до сестри. Усе сталося за секунди. Постріл. Луна. Ліна впала на коліна, притискаючи руку до плеча.

— “Ні!” — закричала Олена.

Ігор кинувся вперед, підхопивши Ліну.

— “Це попередження,” — холодно кинув Максим. — “Наступний — буде в серце.”

Назарій витягнув пістолет, але рука тремтіла.
— “Стій. Я… я все ще твій командир, Максиме.”

— “Був,” — з усмішкою виправив той. — “Тепер я сам собі командир.”

І тут несподівано — потужний вибух з лівого боку. Хтось ще був на базі. Силуети з’явилися з темряви, озброєні, швидкі. Максим озирнувся — і вперше на його обличчі з’явився шок.

— “Що за…?”

Олена відчула, як у грудях стискається серце.

— “Хто це? Що відбувається?”

— “Це… це не наші,” — прошепотів Марко, стискаючи автомат. — “Вони прийшли не за Максимом. Вони прийшли за нами всіма.”

Секунда тиші — і перший постріл. Почалося.

У наступній главі: хаос битви, несподіваний союзник, зрада — і перша велика втрата, яка змінить все.