Читати книгу - "Поміж двох орлів"

та Михайло Хмельницький, а молодші потрапили у турецький полон.

Королевич Владислав Ваза спробував виправити помилку свого батька і посісти московський трон. Через шість років після описуваних подій Владислав разом з запорізьким гетьманом Петром Сагайдачним знову почали проти Московії війну, що закінчилася Деулінським перемир’ям, згідно з яким до Речі Посполитої відійшли Смоленська та Новгород-Сіверська землі, котрі й так були під владою Корони. Про шапку Мономаха довелося забути, тим більше що у 1633 році Владислав став королем Польщі.

Сліди Тараса Сопохи-Чорношапки загубилися поблизу французького міста Дюнкерк, куди він вирушив у складі польсько-козацького експедиційного корпусу під проводом Богдана Хмельницького у 1646 році.

Петро Лущик народився 1963 року на Львівщині. Закінчив фізичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працює вчителем фізики та інформатики у Сопошинській школі. Лауреат конкурсів «Коронація слова» 2003, 2014, 2015 і 2017 років.

У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Тамплієри короля Данила», «Ратники князя Лева», «Настане день, закінчиться війна...», «Отроки княжича Юрія».　

Бажаючи позбутися «опіки» ненависного управителя, п’ятнадцятирічний Тарас зголошується піти у військо гетьмана Станіслава Жолкевського. Сам гетьман усупереч своїм переконанням змушений брати участь у московській війні. Доля зводить Тараса з іще юним Богданом Хмельницьким, а одного разу він навіть рятує від неминучої смерті майбутнього гетьмана України. Чим далі просувається польське військо в глиб Московії, тим ближчий Тарас до здійснення заповітної мрії — стати крилатим гусаром. Коли ж, здавалося, мета досягнута, він повертається додому...

Примітки
1

Станіслав Жолкевський (1547— 1620) — польський державний і військовий діяч.

(обратно) 2

Паоло де Дукато Клеменсі (Павло Щасливий; пом. 1610 р.) — львівський будівничий доби Ренесансу.

(обратно) 3

Шельонг, солідус, шеляг — найдрібніша монета Польщі.

(обратно) 4

Богдан-Зиновій Хмельницький (1595—1657) — в майбутньому український гетьман.

(обратно) 5

Ян Жолкевський (1593?—1633) — син Станіслава Жолкевського.

(обратно) 6

Іван Данилович (1570—1628) — магнат, державний діяч Речі Посполитої, зять Станіслава Жолкевського.

(обратно) 7

Михайло Хмельницький (?—1620) — управитель Станіслава Жолкевського, батько Богдана Хмельницького.

(обратно) 8

Амвросій Прихильний (Ваберене Нутклаус; ?—1611) — український архітектор італійського походження.

(обратно) 9

Димитрій, Лжедмитрій II (?—1610) — самозванець на московський трон у часи Смути.

(обратно) 10

Стефан Баторій (1533—1586) — польський король.

(обратно) 11

Сигізмунд III Ваза (1566—1632) — польський король, наступник Баторія.

(обратно) 12

Якуб Делагарді (1583—1652) — шведський військовий і державний діяч, граф, активний учасник подій Смутного часу.

(обратно) 13

Лев Сапіга (1557—1633) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, великий канцлер литовський.

(обратно) 14

Ян Потоцький (1551 — 1611)— польський шляхтич, військовик, урядник, державний діяч Речі Посполитої.

(обратно) 15

Станіслав Стадницький (1551—1610) — староста сігулдський, кальвініст. Через свій характер носив прізвисько «Диявол з Ланьцута».

(обратно) 16

Ян Кароль Ходкевич (1560—1621) — польський військовий і політичний діяч литовсько-руського походження, Великий гетьман литовський.

(обратно) 17

Олександр Корвін-Гонсевський (? — 1639) — польський воєначальник і дипломат.

(обратно) 18

Михайло Васильович Скопін-Шуйський (1586—1610) — московський державний і військовий діяч часів Смути, племінник царя Василя Шуйського.

(обратно) 19

29 вересня 1609 року.

(обратно) 20

Михайло Шеїн (1570—1634) — воєвода, керівник оборони Смоленська.

(обратно) 21

Бартоломео Новодворський (1552—1625) — польський офіцер, мальтійський кавалер.

(обратно) 22

Богдан Олевченко — реєстровий полковник, у згадані часи — гетьман нереєстрових козаків.

(обратно) 23

Фальконет — малокаліберна артилерійська гармата.

(обратно) 24

Тетеря — рідка пшоняна каша, до якої під час кипіння додавалося кисле житнє тісто.

(обратно)