Читати книгу - "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Не сміши. Це ще чому? – перепитала дівчина, дивлячись на мене своїми великими карими очима.
– Ну через ногу він же не зможе брати участь.
– По-перше, мені стільки разів бажали переломів, що я в цьому майстер і нічого такого там немає. А по-друге, я ж організаторка – спокійнісінько можу змінити правила. Нехай собі хоч з лікарні пише.
– Тобто мені все одно доведеться лазити всюди в пошуках цих цидулок? Самому? – ем…щось мені не дуже це подобалося. На Валєру таки завжди міг покластись.
– Саме так, але чому ж самому. Ми тобі когось тимчасово дамо в напарники.
– І кого ж? Всі зайняті.
– А про мене забув? – посміхнулася Айлін і щось я в цій посмішці вже бачив, що вона вже давно вирішила це.
– Серйозно?
– А чому ні? Буде весело, – Айлін ніби раділа майбутнім пригодам, а я не знав, що й думати мені. Не хотілося перед дівчиною, яка подобалася, поставати нікудишнім.
¹ Пане, нам потрібно, щоб хтось поїхав з вами. На всяк випадок.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець», після закриття браузера.
