Читати книгу - "Подорожі Тобі Елліса, Arachne "

Раптом з темряви почали з'являтися фігури — воїни в масках, ті самі, що нападали на них раніше. Вони оточили їх, тримаючи мечі наготові.

"Приготуйтеся до бою," — сказав Тобі, витягаючи катану. — "Ми не віддамо цю маску без бою."

Бій почався швидко і жорстко. Тобі, Кенджі та Джеки боролися з ворогами, намагаючись не дати їм наблизитися до маски. Ая трималася позаду, ховаючись від небезпеки, але вона все ще була поруч, готова допомогти, якщо знадобиться.

Кожен рух Тобі був точним і смертоносним, катана світилася в його руках, відбиваючи атаки ворогів. Кенджі та Джеки билися пліч-о-пліч, їхні удари були синхронними та ефективними.

"Ми повинні знайти спосіб вибратися звідси!" — вигукнув Джеки, коли вони відбили чергову хвилю нападників.

Тобі поглянув на маску і раптом зрозумів, що вона може бути ключем до їх порятунку. Він підняв її високо і вигукнув:

"Сила маски, допоможи нам вибратися!"

Маска засвітилася яскравим світлом, і воїни в масках почали відступати, злякані її силою. В ту ж мить двері храму знову відкрилися, і Тобі, Кенджі, Джеки та Ая змогли вирватися на свободу.

До них підбігли монахи і брат Кенджі. Вони швидко оглянули приміщення.

"Ми бачили, як двері зачинилися. Ви потрапили в пастку?" — занепокоєно запитав брат Кенджі.

"Так, це були воїни з клану Акамото," — задумливо промовив Тобі, озираючись. "Нам потрібно бути обережними. Тепер, коли у нас є друга частина маски, нам потрібно терміново звідси йти. Повернемося до клану Сакаї. Потрібно повернути їм меч і дізнатися ритуал, щоб зняти прокляття з маски."

Вони поспішили вийти з поселення, тримаючи маску і вакідасі в руках. Тобі оглядався, щоб переконатися, що за ними не стежать. Воїни з клану Акамото могли бути будь-де. Потрібно було діяти швидко та обережно.

Не зупиняючись, вони йшли днями і ночами до самого клану Сакаї.

Вони кілька разів відбивали атаки воїнів з клану Акамото. Але все ж благополучно дісталися до клану Сакаї.

Старійшини зустріли їх схвильовано. 

"Ми знайшли другу частину маски," — сказав Тобі. "Ви знаєте щось про ритуал?"

Старійшини кивнули головами. "Є свиток, там описаний ритуал, як з'єднати дві маски за допомогою меча."

Один зі старійшин сходив за свитком і простягнув його Тобі.

"Ось, але він написаний на давній мові самураїв."

"Я знаю цю мову," — посміхнувся Тобі. "Я прочитаю."

Він обережно розгорнув свиток і почав читати:

"Для з'єднання двох частин маски з допомогою меча, необхідно виконати наступні кроки:

•Виберіть місце, де світло місяця падає на землю, утворюючи круглу форму. Поставте обидві частини маски на протилежних кінцях цього кола.

•Воїни, що здійснюють ритуал, повинні очистити свій розум і тіло. Потрібно провести медитацію, спрямовану на досягнення внутрішнього спокою та гармонії.

•Тримайте меч горизонтально, спрямовуючи його лезо до місяця. Повільно піднесіть обидві частини маски до меча, так щоб вони торкалися леза з обох боків.

•Вимовляйте наступні слова: 'Духи предків, з'єднайте ці частини в єдине ціле, нехай їх сила стане непохитною, як меч самурая.'

•Легким рухом проведіть мечем по масках, об'єднуючи їх. Коли частини з'єднаються, вони випромінюватимуть сяйво, і прокляття буде знято."

Тобі закінчив читати і підняв очі на старійшин. "Ми зможемо виконати цей ритуал," — впевнено сказав він.

Тобі задумливо стояв посеред поселення.

"На цьому місці ми проведемо ритуал вночі, коли світло місяця падає на землю. А поки що очистимо розум, провівши медитацію. Хто бажає взяти участь у ритуалі?" — він поглянув на свого побратима Кенджі.

"Я бажаю," — відповів Кенджі.

"А мені можна?" — запитав Джеки.

Тобі задумливо кивнув головою. "Ти чистий серцем, медитуй."

Вони знайшли місце для медитації. Два бойових монахи та брат Кенджі залишилися на варті, стежачи, щоб нічого їх не відволікало.

Пізно ввечері, на заході сонця, небо розфарбувалося в неймовірні кольори. Відтінки золотого, рожевого і пурпурного змішувалися, створюючи враження живописного полотна. Сонце повільно опускалося за горизонт, освітлюючи все навколо м'яким, теплим світлом. Хмари, що пливли по небу, набули вигадливих форм і яскравих фарб, відбиваючись у спокійній воді.

Тобі закінчив медитацію. Він відчував легкість не тільки в серці, але й у всьому тілі. Його розум був ясний, а дух — спокійний і зосереджений. Поглянувши на захід, він відчув глибокий зв'язок із природою та всесвітом.

Тобі закінчив медитацію і був готовий до ритуалу.

Кенджі та Джеки підійшли до нього.

"Треба почекати, коли стемніє і місяць освітить місце. Ми поки підготуємо маски і меч," — сказав Кенджі.

Тобі кивнув, і вони разом почали готуватися. Воїни розклали маски і меч на підготовленому місці, де світло місяця мало б впасти, коли настане ніч. Вони перевірили, чи всі деталі на місці, і почали медитацію, готуючись до важливого ритуалу, який мав відбутися під покровом ночі.

Раптом почувся шум, і хтось крикнув: "Це воїни Акамото!"

Тобі швидко схопив катану і кинувся в бій. Місяць вже почав підніматися, його світло мерехтіло на лезі меча. Воїни Акамото ринулися на них, їхні мечі блищали в світлі заходу.

Тобі вміло ухилився від першого удару, його рухи були швидкими та точними. Він зробив різкий випад вперед і відбив атаку ворога, швидко повертаючись, щоб парирувати удари ззаду. Його катана рухалася так швидко, що здавалося, вона залишає за собою слід світла.

Кенджі, поруч з Тобі, також вступив у бій. Його стиль був менш агресивний, але не менш ефективний. Він захищався, майстерно відбиваючи удари, і шукав можливість завдати контрудару.

Джеки, хоча й не був таким досвідченим воїном, сміливо боровся поруч з ними. Він використовував кожну можливість, щоб допомогти друзям, завдаючи удари ворогам, які були зайняті боєм з Тобі і Кенджі.