Читати книгу - "Почни з Чому"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Десь місяць потому на якомусь заході я познайомився з жінкою, яка зацікавилася моїми поглядами на маркетинґ. Вікторія Даффі Гоппер виросла у сім’ї науковців і також усе життя цікавилася людською поведінкою. Вона вперше розповіла мені про лімбічний мозок і неокортекс. Заінтригований цим, я почав читати більше про біологію мозку — і саме тоді зробив справжнє відкриття.
Біологія людської поведінки і Золоте Коло повністю збігалися. Намагаючись зрозуміти, чому одні маркетинґові підходи працюють, а інші ні, я збагнув справді глибинні речі. Відкрив, чому люди роблять те, що вони роблять. Саме тоді я зрозумів, що було справжньою причиною мого стресу. Проблема була не в тому, що я не знав, що робити чи як робити,— а в тому, що я забув ЧОМУ. Я пройшов через те, що я тепер називаю розрив, і мені необхідно було заново відкрити своє ЧОМУ.
НАДИХАТИ ЛЮДЕЙ РОБИТИ ТЕ, ЩО ЇХ НАДИХАВ
Генрі Форд сказав: «Якщо думаєте, що ви можете, або думаєте, що ви не можете,— ви маєте рацію». Він був фантастичною людиною типу ЯК, яка змінила спосіб функціонування галузі. Людиною, яка поєднала в собі всі риси великого лідера, яка розуміла важливість перспективи. Я не був дурнем, коли починав свій бізнес,— навіть, мабуть, навпаки. А що загубив — то це перспективу. Знав, що я роблю,— але я забув, ЧОМУ. Є різниця: бігти з усіх ніг із заплющеними очима і бігти з усіх ніг із розплющеними очима. Протягом трьох років мої ноги постійно бігли, а очі були заплющені. У мене була пристрасть і енергія, але мені бракувало зосередженості та напрямку. Я мав пригадати, що було натхненням для моєї пристрасті.
Я став зацикленим на понятті ЧОМУ. Мене поглинула сама ця ідея. Це було єдине, про що я міг говорити. Коли подумки повертався у своє дитинство і юність, виявив цікаву тему. Серед друзів у школі чи на роботі я завжди був невиправним оптимістом. Тим, хто надихає всіх вірити у те, що вони можуть зробити все, що захочуть. Це і є моє ЧОМУ. Надихати. Несуттєво, у яких компаніях чи яких галузях я працював. Надихати людей робити те, що їх надихає,— це й означає, що разом ми можемо змінити світ. Це шлях, якому нині присвячене моє життя і моя робота. Генрі Форд пишався б мною. Після багатьох місяців міркувань я знав, що не можу,— а тепер знав, що можу.
Я став лабораторною мишкою цієї концепції. Якщо причина того, що я опустився аж на дно, було в тому, що Золоте Коло втратило рівновагу, то мені необхідно було повернути його до стану рівноваги. Якщо важливо розпочинати з ЧОМУ, то я розпочинатиму з ЧОМУ в усьому, що робитиму.
У цій книжці немає жодного поняття, яке б я не перевірив на собі. Я стою біля рупора власного мегафона і розповідаю про своє ЧОМУ усім, хто згоден слухати. Ті любителі новинок, яке це чують, вбачають у мені інструмент свого арсеналу для досягнення власного ЧОМУ. І вони знайомлять мене з іншими — тими, кого, на їхню думку, я міг би надихнути. І таким чином закон дифузії дається взнаки.
Хоча Золоте Коло і концепція ЧОМУ працювали для мене, я хотів показати їх іншим. Мені потрібно було ухвалити рішення: спробувати його запатентувати, захистити і з його допомогою отримати купу грошей — чи відпустити у вільний політ? Це рішення мало стати моїм першим Селерним тестом. Моє ЧОМУ — надихати людей робити те, що надихає їх, і якщо я хочу лишитися вірнім цій справі свого життя, то маю ухвалити лише одне рішення — відпустити у вільний політ, розповідати про неї, ділитися нею. Не може бути якогось секретного соусу чи особливої формули, інґредієнти якої були б відомі лише мені. Моє бачення майбутнього — щоб кожна людина і кожне підприємство знали своє ЧОМУ і використовували його з найбільшою користю в усьому. Отож, саме цим я і займаюсь, і на своєму шляху до мети повністю покладаюсь на поняття ЧОМУ та природну модель, яка має назву Золоте Коло.
Цей експеримент почав працювати. До того, як я почав усі свої дії і слова зіставляти з ЧОМУ, мене запросили виступити з публічною промовою лише раз у житті. Тепер я отримую від тридцяти до сорока запрошень на рік — від різноманітних авдиторій у різних куточках світу — з проханням розповісти про Золоте Коло. Я виступав перед підприємцями, у великих корпораціях, у неприбуткових організаціях, перед політиками і працівниками органів державної влади. Я виступав у Пентагоні перед начальником штабу і секретарем військово-повітряних сил. До того, як відкрив поняття Золотого Кола, я не знав нікого з керівництва збройними силами країни. І ніколи не був на телебаченні. А менше ніж за два роки почав отримувати регулярні запрошення виступити на MSNBC. Я працював з членами Конґресу — хоча до того, як відкрив ЧОМУ, я ніколи не займався державною чи політичною роботою.
Я залишився тим самим. Знаю те саме, що й раніше. Єдина відмінність полягає в тому, що тепер я все починаю з ЧОМУ. Так само, як Ґордон Бетьюн, який повністю змінив авіакомпанію Continental Airlines, залишивши тих самих людей і те саме обладнання, я зміг усе радикально змінити завдяки тому, що завжди знав і завжди робив.
У мене немає кращих зв’язків, ніж у інших. Я не є працьовитішим за інших. У мене немає висококласної освіти, а мої оцінки в коледжі були середні. І найцікавіше те, що я досі не знаю, як будувати бізнес. Єдине, що я роблю — і чого не робить більшість людей,— усе починаю з ЧОМУ.
14. Новий конкурент
ЯКЩО ВИ ЙДЕТЕ ЗА СВОЇМ ЧОМУ, ТО ІНШІ ЙТИМУТЬ ЗА ВАМИ
«Бах!» Пролунав постріл, і перегони почалися. Бігуни рвонули по полю. За день до того йшов дощ, тож було трохи грузько. Прохолодно. Ідеальний день для забігу. Бігуни, які на старті стояли рядами, тепер збилися в один гурт. Наче зграя риб, вони рухались купно. Уся група взяла такий темп, який мав оптимально розподілити їхню енергію на весь шлях. Як і в будь-якому забігу, дуже швидко най-сильніші починають вириватися уперед, а найслабші — відставати. Але не Бен Комен. Бен відстав уже тоді, коли пролунав постріл стартового пістолета. Бен — не найшвидший бігун у команді. Насправді він найслабший.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Почни з Чому», після закриття браузера.