Читати книгу - "Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш"

Чи хотіли б ви уникнути почуття провини перед своїми батьками?

Чи хотіли б ви вберегти своїх дітей від цього?

Гаразд. Повернімося до планування.

Ваша планувальна стіна

Ми говорили про те, як знайти час для себе. Тепер вам також знадобиться ваш власний простір: одна стіна в кімнаті вашої квартири, будинку або гаража, бажано з письмовим або звичайним столом перед нею. Якщо у вашому помешканні справді бракує місця – у вас спільна спальня з чоловіком чи дружиною, маленька вітальня, кухня і все – купіть простеньку, дешеву ширму, за допомогою якої ви тимчасово зможете відгородитися в одному куточку будь-якої кімнати. На стіні повісьте якийсь стенд або дошку для оголошень.

Це ваша планувальна стіна, і на ній ви будете розвішувати схеми з зображенням плану дій упродовж певного часу – місяць за місяцем, тиждень за тижнем, день за днем – так само як генерал позначає на мапі загальну стратегію та деталі воєнної операції.

Причина, чому треба розмістити свої плани на видноті замість того, щоб ховати їх у шухляді чи зошиті, полягає в тому, що ви можете подивитися на них у будь-який час і побачити, на якому етапі перебуваєте зараз – чи випереджаєте встановлений графік, чи відстаєте від нього, що треба виконати цього тижня, що слід зробити завтра. (І коли треба відкласти роботу й відпочити.) Коли все це у вас перед очима й постійно оновлюється, ви ніколи не заблукаєте і не зможете втекти! Ця стіна буде вашим сумлінням і провідником, гарантією безпеки та начальником. І вашою запланованою відпусткою. Ви цілком можете розважитись, облаштовуючи її.

Можна оббити стіну корковою дошкою та приколоти схеми яскравими кнопками. Можна закріпити їх скотчем, потім знімати й вішати нові щоразу, коли плани змінюються. Або обклеїти всю стіну блискучою плівкою для кухонних полиць і писати на ній маркерами, що стираються. Або використати для цього металеву шафу чи холодильник, прикріплюючи схеми магнітом. Як би ви не облаштували свою стіну, повісьте на ній портрет свого «святого» – людини, яку обрали в розділі 5, щоб вона надихала вас і підбадьорювала. (Можна повісити фото всіх членів вашої уявної родини переможців із розділу 3, якщо вам потрібна велика група підтримки.) Ви можете звітувати цьому уявному другові, якщо у вас немає справжнього, котрий би з нетерпінням чекав, коли ви розповісте про свої успіхи. Основним компонентом вашої планувальної стіни є:

Ваша блок-схема

Вона розміщується в центрі, оскільки це генеральний план, який координує решту елементів. Якщо ви один із тих чудових маніяків, які планують досягти одночасно кількох цілей – балотуватися до міськради та навчитися грати на піаніно, – можете повісити дві (або більше!) блок-схеми, намальовані різними кольорами.

Ліворуч від схеми має бути написане слово «Завтра». Тепер визначте дату досягнення цілі й напишіть її під метою, розташованою праворуч. (Можливо, ви захочете намалювати або вирізати картинку, що символізує вашу мету, – опублікована книжка, елегантно вдягнена жінка-начальниця, яка сидить за столом у своєму кабінеті, будинок у сільській місцевості, кінь у полі – і повісити її в кінці блок-схеми. Деякі люди кажуть, що це допомагає їм зберігати в пам’яті яскравий образ їхньої мрії.) Ця дата – другий кінець вашого «мосту» дій і те, що робить його міцною спорудою певної довжини з реальним кінцевим пунктом призначення, а не веселкою, другий край якої ховається десь у хмарах.

Звичайно, дата досягнення цілі може бути лише приблизною. Зрештою, наш план поки що не спирається на факти. Щойно ви почнете діяти, може зринути сотня якихось речей, які годі було передбачити, – від несподіваної проблеми, що затримує вас на два місяці, до фантастичної пропозиції щодо роботи, котра дозволяє випередити графік на півроку. Життя – це низка злетів і падінь. Навіть за умови відсутності великих сюрпризів вам майже напевне доведеться уточнювати свою дату просто тому, що ви не знаєте наперед, скільки часу забере виконання певної справи. Наприклад, ви думали, що працюватимете над книжкою зі швидкістю десять сторінок на день, а згодом виявили, що вдається написати лише десять сторінок на тиждень, – або навпаки. Іншими словами, ви можете і, цілком імовірно, будете змінювати цю дату – але в будь-якому разі дуже важливо її встановити. Ось чому.

Той, хто коли-небудь одружувався, знає, що призначення дати свідчить про серйозність намірів – це обіцянка, яка робить мету реальною. Тому що вам відомо з власного досвіду: одна річ, коли ви працюєте, знаючи, що у вас немає жодних обмежень у часі, – і зовсім інша, коли є чіткий термін виконання та певні зобов’язання.

Сімнадцятирічний хлопець чекав у черзі, щоб подати документи до коледжу. Він озирнувся й побачив, що прямо за ним стоїть сивий чоловік похилого віку.

Юнак сказав:

– Вибачте, ви… Тобто, не хочу здатися неввічливим, але що ви тут робите?

– Усе гаразд, я подаю документи до коледжу, – відповів старий, усміхаючись.

– Можна я спитаю, скільки вам років? – сказав хлопець.

– Сімдесят чотири.

– Але… хіба ви не розумієте, що вам буде сімдесят вісім, коли ви закінчите коледж?

– Синку, – відповів чоловік, – мені все одно тоді буде сімдесят вісім.

У цьому вся суть. Вам усе одно буде сімдесят вісім. І ви можете зробити тисячу чудових речей упродовж цього часу. Якщо ви візьметеся за них і встигнете. А дедлайн спонукатиме вас до цього.

Якщо встановлення дедлайнів ніколи вам раніше не допомагало, це тому, що ви тримали ці дати в голові (або записнику-щоденнику, де ніколи не дивитеся на півроку вперед). У вашій голові немає часу! Там ви завжди відчуваєте себе «зараз». Ось чому вам потрібна планувальна стіна. На ній ви бачитимете часові відтинки, накреслені перед вами так само чітко, як «класики» на асфальті, з інструкціями для кожного квадратика – кожного моменту «зараз».

Є лише кілька застережень щодо встановлення дати досягнення мети. Вона не має бути надто близькою, а тому геть нереалістичною. Це брудний прийом стосовно себе, який лише змусить вас почуватися ні на що не здатним. Ви не машина. Ви повинні залишити собі трохи часу для різдвяної й літньої відпустки, для неробства, любові та