Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Тілом пройшлася хвиля мурашок, викликана контактом із вратами.

***

Виворіт. Одразу після повідомлення про увагу відразу трьох божеств.

У порожнечі зненацька з’явилися три надмогутні присутності, кожна зі якимось своїм «відтінком» і «посилом». Перша, наче полуденне сонце, яке ніяк не може визначитися чи то дарити приємне тепло, чи то спалити всіх під своїми променями. Друга, як місяць, що постійно змінює свою фазу й колір, в оточені безлічі різноманітних тіней. Третя ж… певно, самотужки обрала форму, у якій бажає з’явитися, інакше як пояснити величезну гральну кістку із двадцятьма гранями, на кожній із яких наче живуть цілі унікальні світи. Цю думку підтверджувало те, що від неї не відчувалося ніяких флуктуацій енергії.

– Як це розуміти? – донісся до двох інших божеств неначе беземоційний голос, але не почути в ньому цілу прірву невдоволення зміг би лише глухий.

У порожнечі Вивороту висіли три зосередження божественної волі, кожне з яких не вважало за потрібне втілюватись у більш гуманоїдній формі. Не вистачало ще своїми діями спровокувати повноцінний міжвимірний злам.

– Не «волій» на мене так. Я тут з тієї ж причини, що й ти… – відхрестився від усіх можливих звинувачень Магарок. – Стривай, а куди поділася третя?! – якби в цього втілення була голова, воно б озирнулося на всі боки. Варто йому було лише «відвернутися», як кісточка зникла.

Сур’я лише стомлено зітхнула, починаючи розуміти, що потрапила у якусь гру голови пантеону хаосу, знову. Те, що почалося, як пересічне відлуння божественної волі, могло стати чимось неприємним.

– Знову «він»? – метафізично вказала Світлолика на Фокса, який у дуже сповільненому темпі рухався до врат. – Щось він зачастив привертати нашу увагу…

– Знаєш, здається, я зрозумів, чим він зміг привернути її увагу, – відсканував Спостерігач дроу. – Минулого разу ми в суперечках не помітили на ньому малесеньку іскру хаосу, яку роздмухали вивільненням своєї божественної волі.

– Випадковість? – зі смиренністю уточнила богиня.

– Випадковість… – підтвердив її син.

– Випадковість! – несподівано ввірвався в діалог жвавий голос тієї, кого обидва співрозмовники вже не сподівалися побачити. – А я обожнюю випадковості, бо такі «надважливі лоби», як ми, не можуть нічого зробити з випадковістю!

Дует матері та сина з різними емоціями дивився на Богиню ігор, уже пророкуючи, як ситуація буде розвиватися далі.

«Тільки не це…»

«Сподіваюся, це не надовго…»

– Зіграємо в гру! – не розглядаючи можливість відмови, загальновизнана друга за силою Богиня почала поглинати майбутніх опонентів у свій Домен.

Простір майже зітхнув з полегшенням, як дістати потужного удару по пиці. Здебільшого сила удару прийшлася на ні в чому невинного Чистильника, але він поглинув ледь двадцяту частину, перш ніж розлетітися на шмаття, яке згодом почало розчинатися в енергетичному фоні Вивороту. Надлишок енергії, розігнаний вибуховою хвилею, ринув на наступний найближчий об’єкт – маленький острівець матерії в безмежному океані енергії Вивороту.

Іноді випадковості – це дійсно випадковості…

Характеристики за главу: Витривалість +1, Харизма +1.