Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

- Любиш знущатися з мене ?!

- Ага! І це право яким я нікому і ні за що не поступлюся, - мені б вчепитися за ці його слова і почати міркувати, але я вже закипіла. Які ще приховані акценти, коли тут дах зносить!

- Ти ні за що більше не змусиш мене  бути занадто відвертою з тобою, противний вовчара!

- Так, мені смішно чути у твоєму голосі нудьгу «боже, чому я не людина!» Навіщо тобі рівнятися на чужі і до того людські картинки життя, коли ти можеш створити власну ні чим не гіршу?! Так само мати затишок, любов і задоволення від самодостатності! Ти мене вражаєш, Нікі! Я в перший раз бачу таку незадоволену ниючу альфу!

- Біднесенький, як же тобі оце не пощастило, - Шиплю я. - Довелося сплутатися і няньчити таку неправильну альфу! Зауваж, я чесно хотіла позбавити тебе від себе!

Машина зупинилася так різко, що я мало не тріснулася об лобове скло.

- Ти що, дійсно, не тямиш?! - загрозливо насунувся на мене Ерік. 

І дивлячись на це сердите обличчя, я взагалі перестаю розуміти що-небудь. - Я можу жалкувати про багато вчинків у своєму житті, але я ніколи не стану жалкувати про зустріч з тобою. Чуєш? Ніколи! Ти мій свідомий вибір. І несвідомий теж. Я з тобою - бо я так хочу і тому що ти ... ти важлива для мене, Ніколь. І критикую я тебе, і з питаннями лізу тому що ти мені не байдужа ! - ми свердлимо один одного поглядами десять секунд, двадцять. - Дурненька моя, - тихо-тихо з ніжністю додає він, і не пам'ятаючи себе ми опиняємося на багажнику машини.

Ніч. Навколо ні душі. І тільки мільярдні розсипи зірок стали свідками цього сплеску концентрованої пристрасті. Похапцем, з жадібністю безумців. Я навіть не можу видати ні звуку, увібравши його в себе і розчинившись в ньому повністю. Мені так ... добре, що цьому моєму  «добре в кубі» навіть не підшукати назви. Я плачу від щастя, що переповнює мене, а Ерік витирає мені сльози. Він все ще залишається в мені, і я не хочу його відпускати.

- Більше ніколи не кажи мені, що не зможеш бути щасливою, - шепоче він, продовжуючи цілувати моє обличчя. І в цей момент я вдячна цьому світу, за абсолютний момент щастя.

Я спробую повірити, що щастя для нас можливо.