Читати книгу - "Будь моєю фіктивною, Ана-Марія Еріш"

- І що буде, якщо ти відмовишся? – поцікавився друг.

- Я вже відмовився, - я посміхнувся. – Але ж вони не відчеплються. І батько обов’язково знайде шлях домогтися свого. Тому треба щось терміново вигадати.

- Так одружися з іншою, - я скептично подивився на Єгора, проте він продовжив. – Обери ту, що точно не сподобається твоїй родині. Поживи з нею якийсь час, а потім просто розлучитеся. Повір, після такого вони ще не скоро почнуть до тебе лізти з цим весіллям.

- Геніальна ідея, - фиркнув я. – Проте таке спрацьовує лише у фільмах.

- Ну як знаєш, я запропонував, - знизав плечима Єгор, відкриваючи нову банку пива.

Це і справді якась безглузда ідея. Одружитися з іншою, аби обламати батькам плани прикольно, проте в цьому плані занадто багато недоліків. Тому краще відмовитися від нього одразу. Хоча я собі це взяв на майбутнє. Якщо вже доведуть, то боюсь в мене просто не лишиться іншого виходу.

Я помітив, що Єгор п’є вже шосту банку. А це вже занадто багато, як для простого вечора. Не дуже хочеться, аби він зараз напивався.

- Друже, в нас завтра виступ з новим гуртом на розігріві, давай зменшиш оберти? – запропонував я. – Тобі би краще поспати.

- Я би краще напився, але нехай так. В тебе можна заночувати? – спитав він.

- Звичайно, мій диван в твоєму розпорядженні, - посміхнувся я.

- Дякую за гостинність, - розсміявся Єгор, знімаючи куртку.

Вже за п’ять хвилин він завалився на диван та просто заснув. Ну щось не змінюється. Пам’ятаю, що раніше я був такий самий. Стільки вечорів, що я провів у безпам’ятстві. Не пригадаю навіть чи завжди я ночував вдома, чи може де прийдеться. Та тепер це в минулому. І моє життя зовсім інакше…