Читати книгу - "Еліксир помсти, Ірина Заблоцька"

Після виписки з клініки пластичної хірургії Вероніка розуміла, що нове обличчя – це лише половина її переродження. Щоб стати по-справжньому новою людиною в новому світі, їй потрібні були відповідні документи: паспорт, водійське посвідчення, банківські рахунки на нове ім'я.

Каріна, як вірний соратник у її плані, взяла на себе цю відповідальну місію. Вона мала зв'язки у певних колах, які могли допомогти з оформленням необхідних паперів. Це був ризикований крок, але без нього Вероніка не змогла б легально існувати та діяти за кордоном.

Через кілька тижнів Каріна зв'язалася з Веронікою та повідомила, що "робота" зроблена. Вона передала їй пакет документів на ім'я "Вероніка Кравченко". Паспорт виглядав абсолютно справжнім, з якісною фотографією її нового обличчя. Водійське посвідчення та інші необхідні папери також були оформлені бездоганно.

Вероніка тримала в руках цей пакет, відчуваючи дивне поєднання полегшення та тривоги. Тепер вона офіційно перестала існувати як Тетяна Петренко і стала Веронікою Кравченко – жінкою без минулого, але з чіткою метою в майбутньому.

Разом з новими документами Каріна допомогла Вероніці відкрити банківські рахунки в кількох надійних іноземних банках. Гроші, які Тетяна встигла таємно перевести ще до свого зникнення, стали її фінансовою основою для початку нового життя.

Процес отримання документів був не лише формальністю, а й психологічним рубежем. Тримаючи в руках свій новий паспорт, Вероніка остаточно попрощалася зі своїм минулим. Тетяна залишилася в тому згорілому автомобілі на краю обриву, а Вероніка вирушала у нове майбутнє, сповнене амбіцій та жаги помсти.

Каріна стала її ангелом-охоронцем у цьому складному перехідному періоді. Вона не лише допомагала з документами та фінансами, але й підтримувала морально, розуміючи, який важкий шлях обрала її подруга.

"Будь обережна, Вероніко," – сказала Каріна під час їхньої прощальної зустрічі перед тим, як Вероніка вирушила до іншої країни, щоб почати будувати свою бізнес-імперію. "Пам'ятай, заради чого ти це робиш. Але не дозволь ненависті поглинути тебе."

Вероніка кивнула, її погляд був твердим. "Я пам'ятаю, Каріно. Дякую тобі за все. Ми ще зустрінемося."

З новими документами та новою особою Вероніка відчула себе вільною. Минуле більше не тяжіло над нею. Вона могла почати все з чистого аркуша, використовуючи свій розум, свою силу волі та свої новостворені ресурси для досягнення своєї мети. Легенда Вероніки Кравченко почала писатися на папері, і незабаром її ім'я мало зазвучати на весь світ.