Читати книгу - "Макбет, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А до яких це трьох речей?
Воротар
Відомо, сер,- червоний ніс, мертвий сон та бігання до вітру. А щодо хоті, то вино її викликає, і спиняє, і збуджує, і заважає. Вино надвоє з розпустою жартує: воно її і створює і руйнує, розпалить і погасить, покличе й прожене, поставить ніби твердо і зіпхне. Ну, словом, хитрує доти, доки не приспить, усю вину на неї звалить і покине.
Макдуф
Здається, воно й з тобою сьогодні такого жарта утнуло?
Воротар
Ваша правда, сер. Воно мені прямо на горло наступило, та я з ним розквитався,- був йому, як видно, не під силу. Хоч воно мене часом і з ніг збивало, а я таки приловчився та викинув його із себе.
Макдуф
Встав твій господар?
Входить Макбет.
Гуркотом своїм
Його збудили ми. Ось він іде.
Ленокс
Добридень, сер.
Макбет
І вам обом - добридень.
Макдуф
Король прокинувсь?
Макбет
Ні.
Макдуф
Мені звелів він
Збудити вдосвіта його. Вже час.
Макбет
Я проведу.
Макдуф
Тобі турбота ця приємна, знаю,
А все ж турбота.
Макбет
Ні, приємний труд -
То не тягар, а радість. Ось і двері.
Макдуф
Ввійти насмілюсь,- звелено-бо так.
(Виходить)
Ленокс
Король сьогодні їде?
Макбет
Так, збирався.
Ленокс
Була бурхлива ніч: там, де ми спали,
Зірвало комин; кажуть, десь лунали
Ридання й смертні зойки у повітрі,
Які віщують нам страшні події,
Жорстокі чвари і лиху годину.
Всю ніч кричали сови - птахи тьми,-
І, кажуть, ніби вся земля трусилась,
Як в лихоманці.
Макбет
Ніч була тривожна.
Ленокс
На молодім віку моїм такої
Я не згадаю ночі.
Макдуф повертається.
Макдуф
О жах, о жах! Цього ні язиком
Не вимовить, ані збагнути серцем!
Ленокс
Що скоїлося?
Макдуф
Щонайбільший злочин!
Убивця богохульний розвалив
Храм божого помазаника й викрав
Життя із тіла!
Макбет
Що? Яке життя?
Ленокс
Його величності?
Макдуф
Зайдіть в покої,
І вас нова Горгона 17 осліпить...
Нічого не питайте, лиш погляньте
Самі й тоді кажіть!
Макбет і Ленокс виходять.
Вставайте всі!
Вставайте! Бийте в дзвони! Вбивство! Зрада!
Вставайте, Банко, Дональбайн, Малкольм!
Струсіть солодкий сон, подобу смерті,
Щоб їй самій поглянути у вічі!
Це суд страшний! Малкольме й Банко, встаньте,
Мов духи з домовини, щоб цей жах
Побачити.
Лунає дзвін.
Входить леді Макбет.
Леді Макбет
Що трапилося тут?
Чого сурма жахлива сонних будить?
Кажіть, кажіть!
Макдуф
Ласкава господине!
Не слід вам слухати, що я скажу.
Не для жінок ця звістка, бо ж вона
Убити може вас.
Входить Банко.
О Банко, Банко!
Володар наш убитий!
Леді Макбет
В нашім домі? О горе, горе!
Банко
Хоч би де було -
Це жах. Зречися слів своїх, Макдуфе,
Скажи, що це не так, що помилився.
Входять Макбет, Ленокс і Росс.
Макбет
Коли б я вмер до цього за годину,
Сказав би - вік прожив щасливо; нині ж
Ніщо не цінне в смертному житті,
Все іграшки - і слава, й милосердя;
Вино життя розлите, тільки осад
На дні лишивсь.
Входять Малкольм і Дональбайн.
Дональбайн
Що трапилося тут?
Макбет
То ви не знаєте? Ви ще живі,
А крові й роду вашого священне
Спинилось джерело, навік спинилось.
Макдуф
Король - ваш батько - вбитий.
Малкольм
Ким убитий?
Ленокс
Зробили це, здається, вартові -
Кров на руках у них і на обличчях,
Кинджали їхні геть в крові знайшли ми
У головах; дивилися безтямно -
О, як було життя ввіряти їм!
Макбет
Тепер собі пробачити не можу,
Що повбивав їх.
Макдуф
Нащо це зробив ти?
Макбет
Хто водночас був мудрий і безтямний,
Лихий і добрий, рвійний і байдужий?
Ніхто. Любов і відданість безмірна
Повільний перегнали ум. Дункан
Лежав увесь, в крові, що золотила
Сріблясте тіло, й зяяли на ньому
Ран діри, крізь які пройшла загибель.
Убивці спали, в колір свого діла
Забарвлені. На їх кинджалах кров
Позасихала... Хто, в чиєму серці
Відвага є й любов, хто міг би цих
Не виявить чуттів!
Леді Макбет
Допоможіть!
Макдуф
Допоможіть їй.
Малкольм
(стиха, до Дональбайна)
Що ж ми мовчимо,
Коли це горе нам з усіх найближче?
Дональбайн
(Стиха, до Малкольма)
Що ж говорити тут, де нам загибель
Із кожного загрожує кутка?
Мерщій тікаймо! Наші сльози ще
Не накипіли.
Малкольм
(стиха, до Дональбайна)
Й горе ще не в силі
До дії стать.
Банко
Допоможіть же леді!
Леді Макбет виносять.
Ходімо, і прикриймо наше тіло
Від холоду одежею, а потім
Зійдімось знов розслідувати злочин
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Макбет, Вільям Шекспір», після закриття браузера.