Читати книгу - "Кицька для сірого вовка, або Новорічний подарунок для альфи, Тана Лі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Через деякий час, Шеррі перестає плакати та відсторонюється від мене. Витирає очі руками, а потім вперто задирає підборіддя.
– Не дочекаються! І в університет поступлю! І в справах фірми почну розбиратися сама! І з дядьком познайомлюсь! І ще…
– Звучить як початок новорічної обіцянки! – посміхаюся.
Кицька наче зараз тільки звертає на мене увагу та на те, що досі сидить в мене на руках. Прожогом зіскакує та здіймається на ноги.
Ех, моя ж ти ляклива.
– Так!
Кицька бере перший ліпший папір з мого столу (здається контракт з клієнтом, і грець з ним, новий підпишемо) і починає писати свою новорічну обіцянку-бажання.
Заглядаю їй через плече. Шеррі невдоволено зиркає на мене, але не проганяє.
Пункт перший – отримати вищу освіту.
– Треба уточнити. Пиши Гарвард. Я там навчався. Рекомендую.
Слухняно дописує «у Гарварді».
Пункт другий – розібратися в управлінні компанією та фінансах.
Ага, буде важко але все в її чарівних лапках. Головне показати правильний напрямок, а там сама розбереться та навчиться. Все прийде з досвідом.
Пункт третій – познайомитися з дядьком.
Хм, треба пробити по своїм зв'язкам чи справді він там адекватний чи такий же як і її дід?
Пункт четвертий – не бути наївною та нікому не довіряти!!!
Так... мені цей пункт не подобається! Треба другу частину викреслити. Або перефразувати: нікому не довіряти окрім Мейсона. Йому можна.
Пункт п'ятий – знайти справжнє кохання!!! Слово «справжнє» вона підкреслила декілька разів.
А ось це вже мені до вподоби!
– Шеррі тобі не здається, що пункти чотири і п'ять один одному суперечать? Це я тобі як юрист кажу. Що ж це за кохання, без довіри?
Вона окидає мене уважним поглядом, а потім дописує до п'ятого пункту «якому я зможу довіряти і він мене не зрадить».
Так краще! Це я з легкістю!
– Все, – говорить вона задоволено, – Тепер точно здійсниться!
Точно-точно, кицюню, я постараюсь.
В цей момент на вулиці починається феєрверк, якраз перед моїми вікнами.
О, значить скоро дванадцята.
– Салют! – радіє вона як дитина і я посміхаюсь у відповідь.
– Ходімо на балкон, так краще буде видно.
На вулиці досить прохолодно тому накидаю на кицьку свій смокінг та обережно обіймаю за плечі, щоб не налякати. Слава, Величному звірові, Шеррі навпаки міцніше притискається спиною до моїх грудей. Тому дію дещо сміливіше: однією рукою огортаю її за плечі, а іншу опускаю на живіт. Торкаюсь її через смокінг, але все ж таки. Дівчина наче і не звертає уваги на мої маніпуляції, а у повному захваті спостерігає за різнокольоровими вибухами.
Милуюся її ніжними рисами обличчя та щасливою посмішкою. Моя! Ще не знає про це, але моя.
– Мейсоне, – звертається вона до мене навіть не підозрюючи про мої думки, та розвертається в моїх обіймах, – ти міг би...
Вона опускає очі та мило червоніє.
Хмурнію. Що? Руки прибрати? Надто я вже осмілів. Зарано. Не можна її відлякнути.
– Ти міг би мене поцілувати? Тільки по справжньому... – закінчує вона свою думку і шаріється ще більше.
Оце так подарунок! Здивовано дивлюся на кицьку, яка вже зовсім зніяковіла від мого мовчання та уважного погляду.
– Вибач. Дурню якусь сказала. Я тобі, мабуть, і не подобаюсь зовсім...
Та ні, мила, слово не горобець! Зараз тобі покажу наскільки ти мені «не подобаєшся»!
Не даю їй договорити та, міцніше притиснувши до себе, підіймаю підборіддя, щоб охопити її маленькі губи своїми. Спочатку злегка проводжу язиком по верхній губі, потім покусую нижню. Моя ж ти солоденька кицька! Поглиблюю поцілунок та чую її здивоване «Ох» на видиху. Від чого мені зовсім зриває дах, і я цілую її з шаленим натиском, навіть забувши, що це її перший поцілунок.
Чорт, чорт, чорт. Не можна її налякати, треба зупинитися! Насилу відриваюся від неї.
Обоє важко дихаємо і дивимося в очі один одного. В цей момент в небі починають вибухати цифри зворотного відліку. Червона 12, синя 11....
– Я тебе не налякав? – шепочу їй в губи.
– Ні, – так же тихо відповідає вона, та, ставши навшпиньки, сама тягнеться до моїх губ.
Рррррр. Моя!
Коли в небі виривається зелена одиниця а потім величезний жовтий годинник, то дія розчину остаточно закінчується і ніжно звабливий запах Шеррі просто висаджує мені мозок, спричинивши коротке замикання.
Відриваюсь від її губ та обціловую риськине обличчя, маніакально вдихаючи бажаний запах.
Так. Моя. Моя Шеррі. Моя кохана.
Здається останнє говорю вголос, тому що Шеррі відсторонюється від мене і я бачу в її очах здивування.
– Але ж... – намагається вона заперечити.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кицька для сірого вовка, або Новорічний подарунок для альфи, Тана Лі», після закриття браузера.