Читати книгу - "Континент бойових ткачів, Козел Валерія"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Хах, - Дагон оскалився, - ти і дійсно нахабний. Але, так і бути. Я вб’ю тебе. Якщо ти загрожуватимеш моїй пані. Знищу, навіть оком не моргну. Це єдине, що я можу тобі пообіцяти.
- Мені цього достатньо.
***
- Шира, - Тейн поставив перед нею чашку гарячого какао, - не замерзла?
- Ні, - похитала головою кафо, - ти чому не спиш?
- Вже збирався. Але побачив світло в залі. Дивлюсь – а тут ти, - посміхнувся сприган, - знову вчишся допізна?
- Я вже закінчила, - Шира закрила книгу, - як раз збиралась йти спати.
- Радий, що застав тебе до того, як и пішла, - Тейн ледь помітно підсунувся ближче, - вже декілька днів навіть поговорити з тобою складно…
Їхні плечі ледь-ледь торкнулися. Рука спригана сковзнула до її руки. Пальці їх переплелись.
- А раптом хто побачить… - щоки Шири у слабкому світлі вогню здавалися ще червонішими.
- Тут тільки ти і я, - пошепки відповів Тейн, - до тебе не підібратися останні дні. Твій брат не дає мені проходу.
- Він хвилюється. Думаю, він про щось здогадується. Тому нам і потрібно бути обережнішими.
- Шира?
- Мм?
- Я, здається, тебе люблю.
- А?.. – дівчина здивовано дивилась на нього.
- Дещо почув, коли прогулювався перед сном… - Тейн посміхнувся, - і для себе вирішив, що особисто я любити тебе у тиші не хочу.
- У тиші? – Шира все ще не розуміла.
- Ти подобаєшся мені з того самого моменту, як я тебе побачив, - Тейн стиснув її долоню, - я думав, так не буває. Але твій невичерпний позитив, твоя посмішка, дзвінкий сміх… все в тобі таке сонячне. Я думав, в моєму житті тільки один шлях. Бути хранителем, стояти за спиною спадкоємиці і виконувати накази родини. Але ти… ти так впевнено говорила, як плануєш втекти від обов’язків, які на тебе хоче покласти твоя родина. Ти змінила все. Ти змінила мене. Навіть Ельйо поряд із тобою почала змінюватися. Думаю, тому я тебе полюбив. Бо поряд з тобою я почав відчувати себе собою. Мені почав подобатись той я, яким я ставав поряд із тобою. А ти прекрасна сама по собі. І таку тебе я люблю. Не хочу любити у тиші.
Тейн схилився до дівчини і легенько торкнувся губами її губ. Невагомо. Одна лише мить. Один лише дотик. Тепло...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Континент бойових ткачів, Козел Валерія», після закриття браузера.
