Читати книгу - "Злочинна союзниця - імператриця? , Аліна Скінтей"

— Ваша величносте, — холодно промовила вона, намагаючись зберегти рівний тон.

Імператор зробив кілька повільних кроків у залу, і його постать мовби поглинула простір навколо. Він ніби змушував усе навколо підкоритися його присутності, навіть повітря, яке, здавалося, стало важчим.

— Ви завжди так непередбачувані, леді Морвен, — його голос був рівним, але кожне слово мало особливу вагу, кожна інтонація підкреслювала небезпеку. — Я гадав, що розумна претендентка не ризикуватиме своїм майбутнім заради артефактів, які їй навіть не належать.

Еліанора ковтнула, намагаючись здаватися незворушною. Вона вирівняла спину, щоб не видавати своєї нервозності.

— Не знала, що моя присутність тут вважатиметься порушенням, — сказала вона з ледь помітним натяком на іронію. — Бібліотека була закрита, а я мала багато питань, які потребували відповідей.

Імператор зупинився, злегка піднявши брову, ніби його це зацікавило. Його губи вигнулися в холодну усмішку.

— Ви дуже винахідливі, — сказав він, його очі, однак, не втрачали своєї пильності. — Але ви повинні розуміти, що деякі зали цього палацу залишаються недоступними не просто так. Занадто велика цікавість може дорого коштувати.

Його слова пролунали як приховане попередження. І в цей момент Еліанора відчула, що грає з вогнем, і якщо вона не буде обережною, цей вогонь знищить її.

— Ви так часто застерігаєте, — вона зробила крок вперед, дивлячись йому в очі, її голос звучав майже виклично. — Але, можливо, замість того, щоб лякати, краще було б розкрити деякі секрети, щоб уникнути непорозумінь.

Імператор трохи нахилив голову, ніби розмірковуючи над її словами. Його погляд змінився — тепер у ньому з'явилася зацікавленість, проте за цим усе ще ховалася та сама прихована загроза.

— Ви надто сміливі для претендентки, — промовив він, але в його голосі з’явився ледь відчутний відтінок поваги. — Можливо, саме це мене і цікавить у вас.

Естар завжди натякав, але практично ніколи прямо не говорив.

Еліанора не знала, як реагувати на ці слова. Вона відчула, як її серце знову забилося швидше, Німріан прокрадався в її душу, і це не могло не дратувати.

— Скажіть, Ваша Величносте, — вона ледь помітно примружила очі, — Чи, може таке бути, що я викликаю у вас більше інтересу, ніж інші?

Імператор на мить затих, його очі стали ще більш пронизливими. Потім він підійшов ближче, настільки близько, що вона відчула його присутність кожною клітиною свого тіла. І це обурювало, до хрускоту кісток. Він грався з нею в кішки-мишки, натякаючи, цілуючи, заводячи в оману.

— Можливо, ви маєте рацію, — відповів він тихо і знову без конкретності. — І це може бути як вашою перевагою, так і вашою загибеллю. Леді Морвен, якою має бути на вашу думку імператриця?