Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Відсіюючи десятки повідомлень про отриману шкоду від задухи і страху, я вичепив одне ще більш дивне, ніж усі попередні разом узяті.

[Предмет «Долоні розбрату (Рідкісне)» вступив у контакт із сумісним джерелом концентрованої енергії невідомого походження… Без наявності магічного налаштування на предмет, відбувається поглинання та зміна стихійної прив’язки накопичувачів мани…]

[Предмет «Долоні розбрату (Рідкісне)» модифіковано в «Спустошливі долоні розбрату (Виняткове)»!]

[Розпізнавання властивостей пройшло успішно!]

[Спустошливі долоні розбрату (Виняткове)]

Клас: Кистьова зброя / Композитні шкіряно-металеві обладунки.

Захист (Універсальний): 25

Атака (Дробильна): 15

Міцність (???): 127/300 (Середньо пошкоджений)

Вимоги: 110/75 сили, 70 витривалості. Для використання сховища мани необхідно 100 інтелекту й духу, а також таланти «Магічне налаштування» та «Малий магічний дар».

Опис: Рукавички зроблені невідомим майстром, який інкрустував у структуру магічні накопичувачі, що здатні поглинати й накопичувати ману під час контакту з магічними об’єктами та істотами. Модифіковано джерелом концентрованої енергії невідомого походження, який змінив стихійну прив’язку накопичувачів.

Основні властивості: +10 % до стійкості, опірності й атаки в рукопашному бою.

Додаткова властивість «Поглинання магії»: Абсорбується 10 % від шкоди, якої вдалося уникнути завдяки опірності персонажа, а атака по істоті або об’єкту, наділеному маною, поглинає 5 % від завданої шкоди. Якщо сховище мани повне, ціль і далі втрачатиме ману, яка буде розвіюватися в просторі.

Активний ефект «Спустошення»: Миттєве вивільнення всієї мани зі сховищ (по черзі або разом) для нанесення шкоди противнику або руйнації магічних конструкції. Сильно пошкоджує предмет.

Сховище мани – «Виворіт: природа/темрява» (0,15/хв): 200/200.

З напруженням глянувши на сильно просілу міцність, яку не маю змоги відновити, я зазначив, що накопичувачі набули пасивного відновлення мани. Тому, якщо пробудити магічне налаштування, моє відновлення мани трохи збільшиться. Однак із цим є проблема… Не знаю, що та хтонічна тварюка зробила, але запас мани пішов у глибокий мінус: на 145, якщо бути точним. Відновлення ж, зменшилося з 1,4 за хвилину до 0,025. Усе це щастя коментувалося простим негативним ефектом.

[Ви дістали каліцтво «Малий дефіцит джерела»: Внаслідок зовнішнього втручання з вас не просто була викачана мана, а сам магічний дар. Для усунення дефіциту необхідно повністю відновити початковий запас мани й підтримувати його на максимумі протягом тижня.]

[До моменту зцілення каліцтва на вас діють ефекти: «Перевантаження джерела (Ранг V)», «Поглинання мани (Ранг V)» і «Купірування джерела»!]

«Або один раз померти, щоби повернутися в гру здоровим через 24 години… Звісно, цей варіант мене не влаштовує», – у роздратуванні стукнув я по землі.

Перед тим як повернутися до міркувань над майбутніми проблемами, я дістав і випив незвичайне зілля, що мало відновлювати 200 мани протягом п’яти хвилин, і… дива не сталося. Ніби в діряве відро, зілля влилося всередину, осівши десь на самому денці, що дало мені жалюгідні півтори одиниці списання «боргу». Жодних алхімічних запасів Ладії не вистачить, щоб швидше позбутися каліцтва. Союзники також не зможуть із цим допомогти, адже вливання мани в інших не в компетенції їхніх поточних класів. Разом ми маємо від десяти до п’ятнадцяти днів без доступу до мани.

Пожурившись ще п’ять хвилин, я зрозумів, що не все так погано. Мій персонаж не так сильно, як інші, залежить від мани, а до отримання магічного налаштування залишилося підняти один рівень. Якщо я правильно зрозумів, це вважається зовнішніми магічними маніпуляціями, тому має спрацювати. З постійними битвами й невеликим відновленням накопичувачів якось протримаюся, загалом, буде видно, а поки що мені потрібно випустити пару.

Вставши зі свого місця, я попрямував до краю нашого острівця, біля якого Мерлін побудував додаткові півтора метра стіни. Багато місцевих гадів і далі кидається на неї із самовідданістю зомбі, але вони не можуть підстрибнути на загальні два метри від поверхні води, щоб опинитися всередині нашої «Чашки Петрі». Принаймні зараз. Для мене ж це ідеальне місце для знищення монстрів, раз, і тренування зі списом на досить обмеженому просторі стіни, два.

Ледве зайнявши позицію, я почув сплески чергового монстра, що біжить прямо по воді й готується до стрибка, я млином закрутив спис і легким рухом допоміг ящірці застрибнути всередину периметра. Всяко зручніше битися тут, а не по пояс у воді. На привітне запрошення ящір відповів хамським плювком в обличчя. Довелося заблокувати атаку, після чого переходити у випад, на щастя, досить сильною домінуючою рукою.

Ящірка виявилася нанизаною на вістря, але не перестала брикатися всіма лапами і плюватися отрутою. Я ще не встиг звикнути до неприродної живучості місцевих тварюк. Довелося завдати ще з десяток ударів, щоб остаточно приспати противника.

Отриманого досвіду майже вистачило для переходу на наступний рівень. Грала роль доволі велика різниця в рівні і, звісно, подвійний бонус досвіду першовідкривача.

Настільки легке прокачування надало мені сил, які я впродовж десяти хвилин вивільняв на монстрів. За відпрацьованою схемою монстр закидався всередину периметра, де методично вбивався. Десятки цілей перетворилися на моторошну біомасу, серед якої не було жодного досить небезпечного противника. Незважаючи на одиночну слабкість, я не смів недооцінювати силу натовпу, з яким нам ще доведеться зіткнутися, коли ми почнемо досліджувати підземелля.