Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

— послуг зі збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичного передання покупцю);

— послуг з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичного передання покупцю);

— послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичного передання покупцю);

— послуг з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичного передання покупцю).

308.5. У даному пункті обумовлені випадки настання форс-мажорних обставин. Зокрема, якщо внаслідок дії обставин непереборної сили у попередньому році платник ФСП не може виконати вимогу щодо 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва, до нього така вимога не застосовується.

Для підтвердження статусу платника податку такі підприємства подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та переліком суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

308.6. Даний підпункт визначає умови зняття з реєстрації платників ФСП. Зазначене зняття відбувається внаслідок таких обставин:

— у разі подання відповідної заяви самим платником;

— у разі ліквідації підприємства;

— у разі виявлення за результатами податкової перевірки порушень вимог щодо наявності підстав для реєстрації такого суб’єкта платником ФСП.

В останньому випадку платник ФСП зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного місяця, після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

309.1. У разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

309.2. Платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

309.1. Якщо у звітному податковому році у платника ФСП частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менше необхідних для підтвердження статусу платника ФСП 75 %, то з наступного року він сплачуватиме податки на загальних засадах.

309.2. Платники ФСП несуть відповідальність, відповідно до Податкового кодексу, за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум ФСП.

310.1. Платниками збору є оптовий постачальник електричної енергії та виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії (далі — юридичні особи).

Коментована стаття визначає коло платників збору на території України та критерії, відповідно до яких виробники електроенергії ідентифікуються як платники даного цільового збору. Відповідно до цієї статті платниками збору є оптовий постачальник електричної енергії ДП «Енергоринок» та юридичні особи-виробники електричної енергії, що мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електроенергії, та виробники теплової енергії. Усі інші суб’єкти господарювання, що займаються виробництвом електроенергії, не є платниками даного збору.

311.1. Об’єктом оподаткування збором є:

а) для оптового постачальника електричної енергії — вартість відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість;

б) для юридичних осіб — вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, зменшена на вартість електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераціїїними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, а для гідроенергії — виключно у частині виробленої малими гідроелектростанціями без урахування податку на додану вартість.

Коментована стаття визначає об’єкти нарахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію. Згідно з даною статтею, до об’єктів, з яких стягується даний збір, відноситься вся вартість електроенергії, що відпускається у продаж оптовим постачальником електричної енергії, вартість виробленої та відпущеної юридичними особами електричної енергії, яка продається поза оптовим ринком електроенергії, та вартість теплової енергії, за винятком електроенергії, що вироблена кваліфікованими когенераційними установками і малими гідроелектростанціями. При визначенні суми, що є об’єктом оподаткування даним збором, сума податку на додану вартість не враховується. Сума податку на додану вартість, яка нараховується на величину відпущеної електричної енергії виробниками, що не є платниками даного збору, оскільки здійснюють виробництво за допомогою малих електростанцій, не перераховується до держаного бюджету, а залишається на підприємстві і використовується, згідно з цільовим призначенням, на заходи розвитку, реконструкції і модернізації даних малих гідроелектростанцій.

312.1. Ставка збору становить 3 відсотки від вартості фактично відпущеної платником збору електричної енергії без урахування податку на додану вартість.