BooksUkraine.com » Сучасна проза » Сини змієногої богині 📚 - Українською

Читати книгу - "Сини змієногої богині"

186
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Сини змієногої богині" автора Валентин Лукіч Чемеріс. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 274
Перейти на сторінку:
сильні вітри – суховітриці, суховії та пилові бурі… З устя Дніпра та й до вершини сімсот річок, ще й чотири…

Підрахована площа основних кочовищ скіфів – це між Дністром та Доном, де зосереджені основні їхні поховання, знамениті кургани, – і сягає вона 235 тисяч кв. км!

Та яких! Кращих степів за степи Придніпров’я та Причорномор’я у ті часи годі було й шукати! Недарма ж ще Геродот, пишучи про скіфське степове Ельдорадо наголошував, подивований, що їхня велика рівнина «рясніє травою та зрошується водою багатьох річок».

Рай для худоби, істинний рай!

І хай у тому краї благодатному на степовиків чигали сотні небезпек, де час од часу спалахували криваві сутички й вихором проносилися кінні війська, все знищуючи на своєму шляху, хай там розбійничали сотні драпіжницьких зграй, все ж для степовиків[31] то був рай, той рай, яким на зорі людства для Адама і Єви, ще до їхнього гріхопадіння, був Едем, райський сад. Правда, рай за релігійними уявленнями (християнства, ісламу, іудаїзму, буддизму), – місце вічного блаженства душ померлих праведників, у нашому ж прикладі Степ був раєм для живих. Правда, як і прародителів людства Адама та Єву, скіфів теж, врешті-решт, буде вигнано (Бог вигнав? Чи які сили?) з Раю-Степу і вигнано навічно, але століття – чи не тисячу літ – він все одно був для них красивою і розкішною благодатною місцевістю. Правда і в тому, що спокійного тихого життя в кочівницькому раї в межиріччі Дністра – Дона ніколи не було (десятки племен постійно ворогували між собою, та й скіфи постійно вели війни між собою і між сусідами, і в краях тих завжди владарювала сила, а не справедливість), але тут вже нічого не вдієш: за рай треба платити. І платити пеклом. І скіфи сповна заплатили і, врешті-решт, були вигнані з тих країв (коли б знали поетичні рядки Володимира Самійленка, неодмінно б їх повторили: «Прощай, моя ти втіхонько єдина, / Моє життя, мій раю дорогий»), але те станеться пізніше, значно і значно, через сім століть, через сім віків, а спершу таки був у них рай і ймення йому було: СТЕП!

На отих 235 тисячах квадратних кілометрів, на яких слалися розкішні різнотравні та типчаково-ковилові пасовиська! («Трава така, що й сам би пасся!» – казали, бувало, скотарі, захоплені зеленим царством у межиріччі Дністра – Дону, особливо по берегах Дніпра.) А які низовини та заплави тяглися вздовж великих і малих річок! Тільки в Дніпро з правого боку вливалося дев’ять річок, а з лівого – близько двадцяти! Та які ріки! А які біля них тяглися плавні – повні трав у низовинах та заплавних лісів!

Найзнаменитішим серед них був славний у віках і тисячоліттях (хоч у різний час він, очевидно, по-різному й звався, та ще в різних народів) Великий Луг.

Це через століття, вже за козацьких часів писатиме Дмитро Іванович Яворницький:

«Майже весь береговий простір Дніпра, за винятком порогів, був укритий розкішними й малопрохідними плавнями, що давали запорізьким козакам і ліс, і сіно, й безліч дичини та звіра. Ці плавні були низовинами, вкритими трав’янистою й деревною рослинністю, перетятими в різних напрямках річками, відгалуженнями, єриками, затоками, лиманами, протоками, всіяними величезною кількістю великих і малих озер і порослими густим, високим і непрохідним очеретом. З усіх плавнів особливо був знаменитим Великий Луг, що починався біля лівого берега Дніпра, напроти острова Хортиці, тягнувся зі 100 верст…

…Обидві ці річки, Дніпро й Буг, живилися своїми річками й гілками, що впадали у них в різних місцях по обидва береги. З безлічі приток Дніпра з правого боку найвідомішими були: Сухий Омельник, Мокрий Омельник, Домоткань, Самоткань, Сура, Грушівка, Томаківка, Базавлук та Інгулець з його знаменитою притокою Жовтими Водами, з безлічі лівих приток Дніпра найвідомішими були: Оріль з боковими Багатою і Берестівкою, Самара з боковою Вовчою, що складається з Ганчула і Янчула, Ворона, Осокорівка, Московка Суха, Московка Мокра, Конка, Білозерка, Рогачик, Лопатиха, п’ять річок Каїрок (Довга, Західна, Мечетна, П’ята, Четверта), Сомова та Янушева. З безлічі гілок Дніпра з правого боку найвідомішими були Ведмірка, Лісна, Тарас, Бугай, Дніприще, Орлова, Підпільна, Павлюк, Скарбна, Сисна, Колотівська, Коловоріт, Царева, Дармамівка, Омелова, Космаха, Козацька, Бургунка, Тягинка, Інгульська, Кошова, Вільхівка, Корабельна, Білогрудова, Солонецька. З багатьох лівих гілок Дніпра найвідомішими були Підпільна, Паньківка, Домаха, Кушугум, Річище, Музурман, Плетениха, Темрюк, Конка, Свята, Метелиха, Лободиха, Бристана, Бабина, Татарка, Царевська, Євпатиха, Гребениха, Волошака, Шавулиха, Чаплинка, Костирська, Дурицька, Таванська, Гниловод, Хрулова, Голубова, Олексієва, Кардашинська, Маслова, Борщева, Солонецька й Збруївська.

З кількох приток ріки Бугу з лівого боку найвідомішими були Синюха, Мигійський Ташлик, Корабельна, Ташлик, Єланець, Мертвовод та Інгул з головними притоками – Аджамкою, Сагайдаком, Грузькою, Сугаклією, Березнегуватою й Громоклією.

А з рік Азовського басейну – Торець, Бахмут, Лугань, Кальміус, Кальчик, три річки Берди, що текли паралельно одна одній з півночі на південь і впадали безпосередньо в Азовське море.

Крім рік, річок і гілок, було немало озер, лиманів і прогноїв. Озер, гирл і лиманів уздовж обох берегів Дніпра налічувалося 465, уздовж лівого берега ріки Орелі – 300, по обох берегах ріки Самари – 24…»

І все це Ельдорадо, цей воістину рай раніше був скіфським і вони радувались йому, як пізніше цьому диву радуватимуться запорожці.

1 ... 71 72 73 ... 274
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сини змієногої богині», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сини змієногої богині"