Читати книгу - "Колекціонер"

Але все вийшло доволі не так.

Я спав аж до десятої, і знову був чудовий день. Я поснідав, а тоді поїхав до Льюїса, купив аспірин і квіти, повернувся, пішов униз і тоді подумав, що треба ж востаннє глянути на її речі. І добре зробив. Я знайшов її щоденник, із якого видно, що вона ніколи мене не кохала, думала весь час тільки про себе та іншого чоловіка.

Отже, вийшло так, що я отямився і в мене з’явилися більш притомні думки, немовби я вчора ввечері бачив у всьому тільки погане, а зранку прокинувся зовсім іншим.

Ці думки прийшли до мене під час сніданку, не навмисне, вони просто з’явилися. Про те, як позбутися трупа. Я подумав, що коли за кілька годин не помру, то добре було б зробити те й те.

У мене було багато думок. Я хотів довести, що це можна зробити. І ніхто не дізнається.

Був чудовий ранок. Місцевість навколо Льюїса була дуже гарна.

Я подумав, що поводжуся так, ніби її вбив, але ж вона сама померла. На мою думку, від лікаря й користі особливої не було б. Усе зайшло надто далеко.

А ще був оцей ранок у Льюїсі, то був справжній збіг обставин, я проїжджав повз квіткову крамницю, а там, коли я зупинився на переході, дорогу перейшла дівчина в комбінезоні. На секунду в мене аж серце смикнулось, я подумав, що побачив привида: в неї було таке саме волосся, тільки коротше; я хочу сказати, що вона була того самого розміру і мала таку саму ходу, як Міранда. Я не міг очей від неї відвести, просто мусив припаркувати машину і пішов подивитися, куди вона пішла. І мені пощастило помітити, що пішла вона до «Вулворта». Там я пішов за нею і виявив її за касою у відділі солодощів.

Ну от, я повернувся з усім, пішов до Міранди, щоб, власне, розкласти квіти; я відчув, що настрій на все інше в мене пропав, і вирішив, що треба спочатку добре подумати, та й щоденник той я знайшов.

Дні минали, відтоді вже пройшло три тижні.

Звичайно, в мене більше ніколи не буде гості, хоча тітка й Мейбл вирішили там, в Австралії, і лишитися, і все було б нескладно.

А проте з цікавості я почав думати, які завдання ставить переді мною ота дівчина з «Вулворта». Живе вона в селі, по другий бік від Льюїса, у будиночку приблизно за чверть милі від автобусної зупинки. До її дому треба йти сільською вуличкою. Як я сказав, було б можливо (коли б я не вивчив оцього уроку). Вона не така красуня, як Міранда, проста продавщиця, але ж то й була раніше моя помилка, що я занадто високо замірявся, а мав би здогадатися, що ніколи не отримаю того, що хочу, від такої, як Міранда, з її отими всіма штучками, претензіями і хитрощами. Мені потрібна така, яка б могла більше мене поважати. Хтось простенький, кого я міг би навчити.

Вона лежить у ящику, що я його зробив сам, під яблунями. Яму я копав три дні. Я думав, що тої ночі, коли я це зробив (пішов униз і поклав її в ящик, який зробив у зовнішній частині підвалу), збожеволію. Я зробив усе за наукою. Я спланував, що маю зробити, і не звертав уваги на свої природні почуття. Я не міг припустити і думки, що маю знову на неї подивитися, колись чув, що вони тоді зеленіють і беруться фіолетовими плямами, то я взяв дешеву ковдру, що її купив, і, тримаючи її перед собою, підійшов до ліжка, а тоді зразу накрив нею небіжчицю. Загорнув її разом із постіллю, поклав у ящик і закріпив кришку шурупами. Запах я усунув фумігатором і вентилятором.

Тепер у кімнаті прибрано, вона як новенька.

Я покладу те, що вона написала, разом із її пасмом на горищі в залізну скриньку, яку не відімкнуть, доки я не помру, чого найближчі років сорок чекати не випадає. Я ще не вирішив щодо Маріани (і знову М! Я чув, як її кликав начальник), цього разу це вже буде не кохання, це вже буде з цікавості до об’єкта і заради порівняння з іншим об’єктом; на ній, як уже сказано, я б хотів зосередитись і навчити дечого. Та й одяг підійде. Звичайно, я одразу себе правильно поставлю: поясню, хто головний і чого чекати.

Але це поки що тільки думка. Тільки пічку туди, наниз, сьогодні занесу, бо кімнату, в кожному разі, треба підсушити.

Примітки

1

«Ніхто не знав про це, крім них двох» (старофр.). — Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше.

2

Одна з течій англіканської церкви.

3

До родини косатцевих належать, наприклад, махаон і аполлон.

4

У відомій п’єсі Шекспіра «Буря» Фердинандом звати прекрасного принца, що в нього закохується і виходить за нього заміж дочка чарівника Міранда.

5

Тут: наливатиму чай (англ. фразеологізм).

6

Потворний дикун із п’єси «Буря», закоханий у Міранду (чи принаймні серйозно налаштований нею заволодіти). (Переклад Миколи Бажана.)

7

Такими словами в «Бурі» (дія 1, сцена 2) Калібана гукає його господар, чарівник Просперо.

8

Дезінфекційний засіб.

9

Дерев’яне різьблене поліроване крісло без оббивки, популярне в Британії й Америці з XVIII століття.

10

Очевидно, йдеться про П’єро делла Франческа — італійського художника Раннього Відродження (XV ст.) і автора відомих на той час трактатів із геометрії й теорії перспективи.

11

Французька художниця-імпресіоністка (1841-1895).

12

Героїня однойменної п’єси Бернарда Шоу, майор Армії Спасіння. У п’єсі є епізод, коли вона відмовляється прийняти пожертву від зброярського магната і від виробника віскі, вважаючи, що це аморально.

13

Ідеться про автопортрет Рембрандта з колекції музею.

14

Головний герой п’єси Бернарда Шоу «Пігмаліон».

15

Роман Джейн Остін.

16

Оскар Кокошка (1886-1980) — відомий австрійський художник-експресіоніст.

17

Френсис Ніколсон (1753-1844) — британський пейзажист, відомий своїми акварелями.

18

Віктор Пасмор (1908-1998) — британський художник і архітектор, піонер британського абстракціонізму.

19

Видатні художники-британці першої половини ХХ століття.

20

Видатний французький художник першої половини ХХ століття.

21

Томас Бічем (1879-1961) — британський диригент, оперний і балетний імпресаріо.

22

Тут: композиція