Читати книгу - "Проєкт Лазар, Анатолій Луженецький"

Шакра закашлявся, навіть Флора прокинулася і здивовано втупилася на мене.

- Нагадай мені, звідки ти виліз? - на це запитання я широко посміхнувся, даючи зрозуміти, що відповідати не збираюся. - Кхм... ти хоч не кажи такого у великих містах. Ні магам, ні священнослужителям. Що ті, що інші можуть убити за таке.

- Але чому? - я не розумів причин такої ворожості. - І та, й інша сила використовує світову енергію. І якщо жреці впливають на світ отриманими заклинаннями від стихії чи бога, то маги оперують енергією своїми знаннями, інструментами та навичками. Що заважає використовувати інший метод?

- Якщо подивитися з такого боку, так, але полярність цих двох сил протилежна, - я поворухнув вухами, потер щоку хвостом, загалом робив усе, намагаючись зрозуміти, що хоче до мене донести старий. Дивлячись на мій отупілий погляд, Шакра пояснив: - Це немов вогонь та вода, ставши на шлях жреця, можеш забути про використання магії і крапка. Ти звикаєш до свого способу використання сили і тобі досить складно використовувати щось інше. Це неможливо.

- Нічого не розумію... - тихо пробурмотів я. Проте тут втрутилася Флора.

- Як же Рейст? Він же піднявся до богів і зміг використовувати їх силу?

- А потім був скинутий у самі глибини, - якось зло, крізь зуби, прошипів Шакра. Флора, мабуть, уперше зіткнувшись із такою реакцією, примирливо підняла руки. Маг видихнув: - Ха... діти. Ця людина була найсильнішим магом за часів Старої Імперії, а потім він пішов за силою до богів. Знаєш, що стало з ним потім? Ні? А як думаєш, звідки взявся архідемон?

- Не може бути...

Я переводив погляд з мага на дівчину. Суть то зрозуміла, колись була битва між архідемоном і Старою Імперією, звідси й Пустки виникли. Але до чого тут якийсь Рейст? Флора ж продовжила:

- Але про це ніде не говориться. У переказах, він піднявся до вершин, міцно осівши серед богів. І вже потім загинув не впоравшись з силою.

- Все було трохи не так, йому мало було своєї сили...

- Вибачте, - перебив я старого. - Я не зрозумію, як Рейст пов'язаний з архідемоном?

- І справді, звідки ти прийшов? - уже Флоренс виявила інтерес. - Не чув про Рейста, не знаєш про несумісність жерців і магів.

- Так ви поясните чи ні? - завив я. Мені здавалося, що там буде щось важливе для мене.

- Розумієш, за записами, на місці Пусток колись був великий сплячий вулкан. Фактично, саме через нього наш материк має таку форму. І піднявшись на саму вершину, можна було знайти найтоншу грань між світами. Зокрема й до світу богів. Рейст, один з перших зміг отримати таку силу, щоб стати рівним богам. Але жага влади згубила його, і в боротьбі за верховенство, він був скинутий назад.

Маг зробив глибоку затяжку, усі з нетерпінням чекали продовження. Схоже, ця історія цікава була не тільки мені. До фургона підійшли найманці вільні від контролю руху.

- Однак, просто так скинути його не могли. Зі старою силою, він би зруйнував континент. Тому боги наклали печатку на всі стихії для Рейста, заплативши за це велику ціну. А той, у нестямі від люті й бажаючи помститися, звернувся до Хаосу. І так у цьому світі з'явився перший архідемон.

- От козлина, - буркнув один із найманців.

- До речі, - Шакра з прищуром подивився на мене. – Рейст, одна з причин, чому так не злюбили сили темряви.

Я здивовано підняв брови. І судячи з реакції оточуючих, не я один був таким, хто не знав цього факту.

- Цей маг обожнював цю стихію, і саме завдяки неї забрався на рівень богів.

- А як же нестабільність темряви? – ось це мене більше всього цікавило.

- Та… - Шакра відмахнувся, ледь не скинувши тютюн з трубки. – Побрехеньки. Кожна стихія нестабільна, якщо нею неправильно оперують. Зазвичай ті, хто неспроможний контролювати стихію, вмирають одразу. Є тільки одне «але»: стихія темряви більш лагідна, вона не дасть тобі просто так загинути.

Потер шию, пригадуючи, як швидко зцілила мене темрява після виривання чіпу. Лагідна… хах. Вона скоріш візьме над тобою контроль, ніж кине в лапи смерті. Інформація була корисна, якщо б не погляд Шакри: оцінюючий, холодний. Він наче дивився на плід невідомого йому експерименту. Хоча, я вже звик до такого.

Хотілось ще запитати, чим такий небезпечний Хаос і про межу світів, а також ще купу інших питань, але відчув наближення Гаррета. Судячи зі швидкості, той дуже поспішав до нас. Підняв руку, зупиняючи загін, як не дивно послухалися всі.

- Схоже, у нас неприємності.

Дослідницький центр «Ігрис»

- Є результати?

Ігор Майклович, хоч і задав питання, проте продовжував вивчати дані, на великому дисплеї перед нім. Поряд з ним стояла людина з групи розробників. Він нервово смикав рукава робочого халата та погляд бігав по приміщенню, не зупиняючись ні на секунду.

- Я вже казав, що так швидко розшифрувати координати ми не можемо. Особливо без материнського коду! Домовтеся з Мах...

- Я повторюю! ЙОГО, - чоловік особливо виділив це слово. - Немає! Серг, ми тебе не для того витаскували, щоб ти ще умови ставив. Шукай новий спосіб, направлення ти знаєш.