Читати книгу - "Прозріння"

міністра внутрішніх справ, Я тебе розумію, у тебе родина, кар’єра, твоє життя, Усе справді так, пане комісар, але до цього треба ще додати, якщо хочете, відсутність у мене мужності, Я людина, як і ти, тож не дозволю собі зайти надто далеко, я лише порадив би тобі взяти під своє крило нашого агента другого класу, я маю передчуття, що ви ще знадобитеся один одному. Інспектор й агент сказали, Отже, до побачення, й комісар відповів, Смачного вам, не поспішайте. Двері за ними зачинилися.

Комісар пішов на кухню випити води, потім повернувся до кімнати. Ліжко треба було застелити, на підлозі лежали використані шкарпетки, одні там, другі там, брудна сорочка була недбало кинута на стілець, у ванній кімнаті теж був непорядок, а отже, рано чи пізно провіденційному страховому товариству треба буде подумати, чи та скромність і непримітність, які оточують роботу секретних служб, не суперечитимуть тому, щоб у розпорядження агентів, які знаходитимуть тут собі притулок, надати жінку, яка була б водночас економкою, кухаркою і прибиральницею кімнат. Комісар відгорнув однією рукою ковдру й простирадло, двічі вдарив кулаком по подушці, скинув сорочку й шкарпетки й запхав їх до шухляди, непривабливий вигляд кімнати трохи покращився, але жіночої руки в ній вочевидь не відчувалося. Поглянув на годинник, час був цілком придатним, про результат розмови він скоро довідається. Він сів за стіл, засвітив настільну лампу й набрав номер. На четвертий дзвінок він почув відповідь, Говоріть, Це морський папуга, Тут альбатрос, я готовий вас вислухати, Я розповім вам про сьогоднішні операції, альбатросе, Сподіваюся, ви маєте задовільні результати, щоб повідомити їх мені, морський папуго, Це залежить від того, що ви вважаєте задовільними результатами, альбатросе, Я не маю ані часу, ані терпіння вислуховувати всілякі тонкощі, морський папуго, переходьте відразу до головного, Дозвольте мені спочатку запитати, альбатросе, чи ви одержали надіслану мною інформацію, Яку інформацію, Інформацію, яку я передав о дев’ятій ранку на військовому посту північ-шість, А, так, вона дійшла в чудовому стані й буде дуже для мене корисною, у свій час ви довідаєтеся, як я її використаю, морський папуго, а тепер розкажіть мені, що ви сьогодні робили, Тут нема чого розповідати, альбатросе, це були операції стеження й один допит, Розповідайте по частинах, морський папуго, які результати дало вам стеження. Практично ніяких, альбатросе, Чому, Ті, кого ми визначили як підозрюваних другої черги, у всіх випадках стеження показали абсолютно нормальну поведінку, альбатросе, А що дав допит підозрюваних першої черги, який, якщо я правильно пам’ятаю, я доручив вам, морський папуго, Шануючи істину, Що я від вас почув, Шануючи істину, альбатросе, До чого ви це говорите, морський папуго, Це спосіб почати фразу, альбатросе, не гірший за будь-які інші, Тоді зробіть мені ласку й перестаньте вихваляти істину й просто повідомте мені, чи вже є підстави стверджувати, без зайвих ухилянь та багатослів’я, що дружина лікаря, фотографія якої лежить переді мною, є винною, Вона визнала, що скоїла вбивство, альбатросе, Ви чудово знаєте, що з багатьох причин, і передусім за відсутності складу злочину, нас цікавить не це, Так, альбатросе, Тоді прямо відповідайте на моє запитання, чи можна стверджувати, що дружина лікаря несе відповідальність за організований рух голосування порожніми бюлетенями, чи можна її звинуватити за керівництво цим рухом, Ні, альбатросе, цього не можна стверджувати, Чому, морський папуго, Бо жоден поліціант у світі, а я вважаю себе останнім із них, альбатросе, не знайде жодного доказу, який дозволив би йому висунути звинувачення такої природи, Схоже, ви забули, як ми з вами домовилися, що ви здобудете необхідні докази, морський папуго, І які можуть бути докази в подібній справі, альбатросе, дозвольте мені вас запитати, Про це слід запитувати не мене, я залишив усе на ваш розсуд, морський папуго, коли я ще вірив у вашу спроможність довести свою місію до успішного кінця, Дійти висновку, що підозрюваний невинний у тому злочині, який йому приписують, є найвищим досягненням політичної місії, альбатросе, говорю це з цілковитою до вас пошаною, Від цієї миті я закінчую комедію із зашифрованими прізвиськами, ви комісар поліції, а я міністр внутрішніх справ, Слухаюся, пане міністр, Щоб ми остаточно порозумілися, я інакше сформулюю запитання, яке вам щойно поставив, Я вас слухаю, пане міністр, Чи ви згодні, попри ваші персональні переконання, підтвердити, що дружина лікаря винна, відповідайте так або ні, Ні, пане міністр, Гаразд, у такому разі вислухайте рішення, яке я щойно ухвалив, Я вас слухаю, пане міністр, Передайте інспекторові й агентові другого класу, що їм наказано завтра вранці, о дев’ятій годині, бути на прикордонному посту північ-шість, де їх чекатиме особа, яка приведе їх сюди, чоловік більш або менш вашого віку, у синій краватці в крапочку, і щоб вони привели автомобіль, який служив вам для переміщень по місту, а тепер він вам непотрібний, Гаразд, пане міністр, Що ж до вас, Що ж до мене, пане міністр, Залишайтеся в столиці, поки не одержите новий наказ, який не забариться, А як щодо розслідування, Ви ж самі сказали, що там немає чого розслідувати, що підозрювана особа невинна, Я справді в цьому переконаний, пане міністр, Отже, ви вважаєте свою справу розв’язаною, і вам нема чого нарікати, А що мені робити, поки я перебуваю тут, Нічого, не робіть нічого, гуляйте, розважайтеся, ходіть у кіно, в театр, відвідуйте музеї, втішайтеся, запрошуйте на вечерю ваших нових друзів, міністерство оплатить витрати, Не розумію, пане міністр, П’ять днів, які я вам дав на розслідування, ще не закінчилися, можливо, протягом цього часу вам ще сяйне в голову інше світло, Не думаю, пане міністр, Навіть у такому разі п’ять днів це п’ять днів, а я людина слова, Гаразд, пане міністр, Добраніч, нехай вам спиться міцно, комісаре, Добраніч, пане міністр.

Комісар поклав слухавку. Піднявся зі стільця й пішов у ванну кімнату. Він хотів побачити обличчя чоловіка, якого щойно відправили у відставку. Цього слова не було сказано, але його можна було відкрити, літера за літерою в усіх інших, навіть у тих, які побажали йому міцно спати. Він не був здивований, він надто добре знав свого міністра внутрішніх справ і знав, що йому доведеться платити за те, що він не виконав одержані від нього інструкції, як сказані прямим текстом, так і ті, що домислювалися, і, зрештою, були не менш очевидними, ніж інші, але його здивував, таки справді здивував, спокійний вираз обличчя, яке він побачив у дзеркалі, обличчя, яке, здавалося, втратило