Читати книгу - "Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії."

У перших числах лютого штурмова авіація 5 повітряної армії діяла, переважно, на зовнішньому фронті. Так, 1 лютого було здійснено 219 літако-вильотів у район Єрок, знищено (за радянськими даними) 22 танки, 107 автомашин, 15 возів, 2 артбатареї та 14 літаків противника [4, №5, 37]. Наступного дня 1 штурмовий авіакорпус здійснив 127 вильотів з метою підтримки бойових дій 5 гвардійської танкової та 53 армій. Окрім знищення наземної військової техніки, тоді старшому лейтенанту I. X. Михайличенку вдалось збити німецький літак [2, т. 2; 4, №5, 38]. Польоти продовжувались і в наступні дні. 5-8 лютого 1 гвардійський штурмовий авіакорпус, здійснивши 169 вильотів, знищив 7 танків, 317 автомашин, 6 бензоцистерн, 2 зенітні батареї. 9-10 лютого здійснено 135 вильотів, в яких льотчики знищили 7 танків, близько 150 автомашин та 13 літаків [4, №5, 39; №6, 34].

13 лютого 141 гвардійський штурмовий авіаполк 9 гвардійської штурмової авіадивізії 1 гвардійського штурмового авіакорпусу 5 повітряної армії одержав завдання: знищити живу силу противника в районі Стеблева, Яблунівки. На виконання бойового завдання вилетіла група з шести екіпажів під командуванням старшого лейтенанта I. X. Михайличенка. Вона відмінно виконала бойове завдання. Було знищено 36 автомашин, 2 танки, створено 80 осередків вогню [17, 62-166].

Як діяли радянські льотчики-штурмовики під час знищення живої сили і техніки противника на зовнішньому фронті, проілюструємо прикладом з історії 2 повітряної армії і, зокрема, з бойової біографії Г. К. Денисенка. 14 лютого авіація 2 повітряної армії бомбардувально-штурмовими діями знищувала танки та піхоту противника в районі Дашуківки, Чеснівки, Добридень, Франківки, Бужанки, Рубаного Мосту та на південній околиці Лисянки, а також вела розвідку військ противника у смузі його наступу, розкидали листівки в районі оточеного угруповання. Всього було здійснено 125 літако-вильотів, знищено 29 танків і САУ, 38 автомашин з військами і вантажем, 1 бронетранспортер, спалено 2 бензоцистерни, розбито 3 вози, розсіяно і частково знищено до роти піхоти противника [14, 25]. І все це за надзвичайно складних погодних умов. У нагородному листі на Героя Радянського Союзу Г. К. Денисенка сказано: «14 лютого 1944 року одержав бойовий наказ: „Знищити скупчення танків противника в районі Дашуківки“. Метеоумови були складні: висота 100-200 м, видимість до 1 км, невеликий сніг. Виконати завдання було майже не можливо. Але в цей час необхідно було підтримати піхоту з повітря. Тов. Денисенко на своєму грізному „Іллюшині“ пішов у парі на виконання відповідального завдання. Своєчасно вийшов на ціль, скупчення танків противника було виявлено. Тов. Денисенко зробив два заходи і здійснив чотири атаки. Бомби і снаряди лягли точно в ціль. Було знищено та пошкоджено 6 танків... Вогнем зенітної артилерії був пошкоджений літак лейтенанта Денисенка. На корпусі штурмовика було близько 60 пробоїн... Керувати машиною було важко, але тов. Денисенко, майстерно, володіючи технікою пілотування та відмінно знаючи матеріальну частину літака, привів його на свій аеродром і благополучно посадив. Літак був зданий в заводський ремонт» [16, 184-185].

Частиною сил штурмова авіація обох повітряних армій знищувала літаки противника на аеродромах у кільці оточення та за його межами. 24, 25 січня штурмовики і бомбардувальники обох повітряних армій нанесли удари по аеродромах противника поблизу Вінниці, Калинівки, Умані, Христинівки. За радянськими даними, лише 2 повітряна армія 25 січня знищила близько 30 літаків [4, №5, 37]. Наступні удари по аеродромах противника були нанесені 3, 4, 9 та 11 лютого штурмовиками 2 повітряної армії, зокрема 264 штурмовою авіадивізією 5 штурмового авіакорпусу. У результаті цих ударів було виведено з ладу близько 80 німецьких літаків на аеродромах у Деренківці, Завадівці, Корсуні, Умані [20, 37, 44].

Про нанесення удару по аеродрому в місті Корсуні в нагородному листі Г. К. Денисенка сказано, зокрема, таке: «4 лютого 1944 року у складних погодних умовах з настанням темноти тов. Денисенко одержав бойовий наказ: „У складі чотирьох екіпажів знищити транспортні літаки німців на аеродромі „Корсунь-Шевченківський“. При підході до цілі радянські штурмовики були зустрінуті суцільним загороджувальним вогнем зенітної артилерії противника. Група „Іллюшиних“ крізь вогонь зенітної артилерії пробилась до цілі й обрушила на ворога весь стрілецько-кулеметний і бомбовий вантаж. Зробили 3 заходи, 5 разів обстріляли... літаки противника, що були готові до зльоту. У результаті сміливого нальоту було знищено 12 літаків типу Ю-52 і 2 пошкоджено“» [16, 184-185].

Загалом під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції радянська авіація здійснили 9436 літако-вильотів, у тому числі близько 4 тисяч — штурмова авіація. 5 повітряна армія здійснила 2819 літако-вильотів, з них 1157 — штурмова авіація, що склало 41 відсоток від загальної кількості [19, 35-43]. У лютому 1944 року 2 повітряна армія здійснила 4515 літако-вильотів, у тому числі штурмовики — 1264 (28 відсотків від загальної кількості) [15, 30]. Льотчики 5 штурмового авіакорпусу здійснили 849 денних вильотів (нічних польотів не було): для нанесення ударів по військах і техніці противника — 690, по залізничних об’єктах — 62, по аеродромах — 53, на полювання — 28, розвідувальних — 15 [15, 31].

Отже, 67 відсотків польотів штурмовиків 2 повітряної армії здійснили льотчики 5 штурмового авіакорпусу. Ними було знищено: танків — 223, САУ — 4, автомашин — 5, бензоцистерн — 6, возів — 7, залізничних вагонів — 8, зірвано складів — 10; подавлено вогонь артилерійських батарей: дальнобійної — 11 та зенітної — 12; знищено літаків на аеродромах — 17 [15, 33].

Незважаючи на неможливість виконання всіх поставлених завдань, командування Червоної армії вважало бойові дії 2 та 5 повітряних армій під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції успішними. Ця операція залишила значний слід у пам’яті льотчиків-штурмовиків, про що свідчать їх листи до музею історії Корсунь-Шевченківської битви. Нині Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник володіє унікальним архівом листів та спогадів учасників операції, формування якого розпочалось у 1945 році. По кілька сотень листів налічують справи 5 та 1 гвардійського штурмових авіакорпусів.

Є в науковому архіві Заповідника листи, в яких однополчани згадують Георгія Тимофійовича Берегового. Так, М. І. Іванов повідомив, що був заступником П Т. Берегового по ескадрильї, постійно літав разом з ним. «Він (П Т. Береговий. — Л. О.) за період