Читати книгу - "Континент бойових ткачів, Козел Валерія"

На місці гуртожитку лишилась тільки вирва. Вогонь знищував все на своєму шляху. Знадобились зусилля всіх ткачів, що були поблизу, аби загасити цю пожежу. На попелищі знайшли Лейлу. Її бар’єру вистачило лише на те, аби вона не згоріла. Все її тіло було вкрите синцями та подряпинами. Рейна кинулась до неї.

- Рей… - схопила вона срібноволосу за комір сорочки, - я намагалась… я хотіла! Я не змогла!..

По обличчю сприганки котилися сльози.

- Де діти? – тремтячим голосом запитала Рейна, - де мої студенти, Лейло?

- Вони забрали їх… вони сказали, що потримають їх поки в себе… - схлипувала Лейла, - до прийняття рішення…

- Рішення? – Еліас обережно забрав сприганку з рук Рейни, накривши її крилами, - хто вони, Лейло?

- Білі плащі… - прошипіла Рейна, - вони у змові з Аленом.

Лейла лиш кивнула перед тим, як відключитися. Рейна так і сиділа на колінах перед місцем, яке ще півгодини тому здавалось їй найзатишнішим у світі. Навколо почалась метушня. Хтось кричав, хтось ревів, хтось віддавав накази. Крізь галас Рейна чула крики Йенелайн, гарчання Тери та Йору, які носились навколо, намагаючись вловити слід, вона чула, що хтось плаче. А потім всі ці звуки злились в один білий шум. Хтось обережно потягнув її за лікоть. Підвівши погляд, вона побачила Таска.

А далі все було так звичайно, буденно. Всіх генералів зібрали в кабінеті ректора де після довгих і голосних дебатів було вирішено відправитись до королівського палацу і підняти це питання у обговоренні подальшої стратегії. Клара і Рурука вже готували офіційні звернення до батьків, студентів мали вислати додому. Теодор Коє відправляв листи до ректорів академій інших королівств та у Ліберію. Викладачі готували печать телепорту.

А Рейна сиділа і мовчала. Вона не сказала ні слова з тих пір, як Таск підняв її на тому попелищі. Лейлу привели до тями і вона одразу розповіла, що на гуртожиток налетіли невідомі. Вони ховали обличчя, один з ним точно був кафо. Вона намагалась поставити бар’єр, як її вчив Долрей, використовуючи світлу енергію принцеси Каї. Вона хотіла протриматися, поки не прийде підмога. Хтось обов’язково мав почути, побачити. І дійсно, першими, хто прибув на місце, були Білі плащі на чолі з паладином. А далі вибух магічної енергії… останнє, що вона чула – це слова Долрея.

- Ми про них подбаємо. До ухвалення потрібного рішення…

Таск дивився на Рейну. Вона тремтіла. Сприган був вражений тим, наскільки вона налякана. Але зазирнувши у її бурштинові очі він зрозумів, як сильно помилявся. Рейну трясло не від страху, в очах її палала лють. Вона кинула на спригана короткий погляд і розтиснула кулак. На її закривавленій долоні лежало перо. Він вже бачив таке. Одного разу. І нехай тоді була сильна завірюха, він впізнав його. Отруйне перо Шая.

***

- Це нечувано! Використовувати у якості заручників дітей?! Преподобний зовсім здурів?!

- А я казав, що у діда вже давно стріха тече!

- Панове, будь ласка! Вгамуйтесь! Давайте вирішувати, що з цим робити!

У кабінеті принцеси зібрались Лейла і генерали, принц Ашар, Еріел Альберон та Тайрон Гарден, а також Хелісен та Вівіан. Шум трохи затих. Принцеса підняла зі столу конверт зі зламаною печаткою. Таск одразу зрозумів, що і печать йому знайома. Німа печать сприганів.

- Цей лист, - промовила Емілія важко, - надійшов у той самий час, коли напали на гуртожиток. Він водночас і ускладнює нам життя, і пояснює, як ми можемо вийти з цієї ситуації не розпочавши повномасштабну війну. Лорде Альберон…

- Так, Ваша Високосте, - Еріел взяв листа з її рук, - якщо коротко, то це звернення від «Об’єднаної коаліції Дому Шепоту та Білого храму». Вони проінформовані про те, що сінський завойовник бажає одружитися з визнаною напівкровкою та генералом клинка, Рейною Леарлес. Також вони знають і про те, що він погрожує війною у тому випадку, якщо йому відмовлять. Спригани побоюються за суверенність свого королівства, а Білий храм всіма силами не хоче допустити війни. Вони вважають, що знаходження леді Леарлес у Академії є загрозою для студентів і особливо, для юної спадкоємиці Дому Невагомих, тому Білий храм бере їх під свій захист. Студенти повернуться додому, коли небезпека мине. Наразі, коаліція вже має союзників у опозиційних Домах Шайлону, деяких хижих кланах Райкону та дружніх до них аристократичних родин Сеттен-Хейлу. Вони також планують надіслати офіційне звернення до опозиції Фарлезу і поставити під сумнів легітимність кронпринцеси Емілії, якщо вона ніяк не вплине на ситуації. Вони вбачають у цьому шанс усунути Її Високість, маніпулюючи тим фактом, що вона поставить свої почуття до леді Леарлес вище за обов’язок перед королівством.

- Як у них все склалось вдало, - прошипів Еліас, - вони готові просто принести Рейну в жертву?!

- Поки що це найбільш прийнятний варіант, - важко промовив Гарден, - мушу визнати, своїми діями вони заганяють нас у кут. Ми прораховували різні варіанти, але упустили той момент, коли Дім Шепоту і Білий храм уклали союз.

- І як це?! – спалахнув завжди спокійний Аспер, - ви ж наче три найвидатніші стратеги Великого континенту?!

- Можливо, - з викликом промовив Еріел, - якби всевидячий генерал не тікав від свого покликання декілька місяців і не ховався по лісах, то він би міг задіяти свої здібності, даровані йому предком та допоміг би! Але ж цього не сталось?!