Читати книгу - "Континент бойових ткачів, Козел Валерія"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона подивилась на Тейна.
- Шарнон відвоював тобі Ширу, - сказала вона, усміхаючись, - а я маю відвоювати тебе. Дочекайтесь мене, добре?
У цей момент у гуртожиток зазирнула Лейла.
- Рей? Так і знала, що знайду тебе тут, - схвильовано промовила вона, - тебе знову викликають у кабінет ректора.
- Йенелайн ще там? – запитала Рей з надією.
- Так, - кивнула Лейла, - ректору, здається, вдалось її трохи вгамувати. І пан Таміру повернувся. Тож вони чекають на тебе.
- Хлопці все ще там?
- Аспер повернувся до Сафії, а Еліас і Таск чекають на тебе.
- Я скажу Елу, щоб повернувся до тебе. Побудь поки з дітьми, гаразд?
- Угу, - Лейла кивнула.
Вперше за довгий час Рейна говорила з нею м’яко і спокійно, як це було колись.
- Я скоро повернуся, - посміхнулась вона.
До кабінету ректора вона бігла так швидко, наче від цього залежало її життя. Натхненна, готова до найпалкіших дебатів у своєму житті. У коридорі її перестрів Еліас.
- О! Думав, ми тебе не дочекаємось! Де тебе носило? – запитав він.
- Я ж куратор, - знизала плечами Рей, - заспокоювала студентів. А що?
- Та тут таке почалось, - видихнув Ел, - після того, як Долрей сказав, що до тебе посватався сінський завойовник, Вітрокрила кричала, як блаженна. Ректор ледь заспокоїв.
- Покидьок, - до них наблизився Таск, - маніпулював страхом матері за своє дитя. Хоча, маю віддати йому належне. Варто було йому обмовитись, що за кураторкою полюватиме кровожерливий завойовник і вона миттю забула про поцілунок сина з кафо.
- Стоп… - Рейна відчула, як у неї похолоділи кінчики пальців, - він сказав що?..
- Про Алена і його сватання, - повторив Таск, - сказав, що якщо ти відмовиш…
- А звідки він міг про це знати?.. – Рей озирнулась, - ми повернулись із зустрічі пару годин тому… ми ще не встигли звітувати навіть ректору!
- Трясця… - вилаявся Еліас.
- Де він?!
- Вийшов буквально декілька хвилин тому!
- Його треба наздогнати! – Рей кинулась до виходу.
Але раптом вся будівля здригнулась. Спалах був таким яскравим, що засвітив сутінкове небо. Рейну відкинуло від дверей, Еліас встиг підхопити її і прикрити крилами від уламків віконного скла. Таск метнувся до вибитого вікна. Язики полумʼя здіймались так високо, що здавалось, торкаються хмар. Палав гуртожиток Опівнічного факультету.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Континент бойових ткачів, Козел Валерія», після закриття браузера.