Читати книгу - "Майдан. Таємні файли"

ще одна загорожа, яка оберігає звичайних зівак, щоб не залізли у небезпечну зону. У цій загорожі — прохід, який охороняє кілька бійців. Бійці пропускають до барикади тільки тих, хто має окуляри та респіратор — не лише проти газу, а й проти оперативних камер, які, безперечно, працюють у вікнах та під'їздах і дають міліції матеріали для арештів. Ми підходимо до загорожі, слухаємо пояснення бійців, слухняно вдягаємо респіратори та окуляри, бо, звісно, не хочемо зайвих проблем із міліцією. Під будівельним респіратором обличчя одразу починає пітніти, а пластикові захисні окуляри обмежують погляд. Але так треба — обережність понад усе. І щойно про це подумали, як чуємо: „О! Які люди! Хлопці, дивіться, хто до нас прийшов!“.

Отак ми замаскувалися».

«МВС наполягає, що їхні міліціонери захоплені у КМДА й обіцяє застосувати силу».

(УП, 25.01.2014)

Пилип Іллєнко: «У КМДА організувалася фантастична господарська діяльність з одягання та харчування тисяч людей. Мій товариш Вітя Поштар завідував господаркою, я до нього заходив попити чаю і мене шокувало, наскільки величезні обсяги всього привозили туди з Києва — від ресторанів, від бізнесменів — не бутерброди, а просто бусиками: півфабрикати, готову їжу у промислових масштабах. Деякі страви я там спробував уперше в житті, наприклад, рябчиків. Усе це виносили в зал, де часто просто просили людей брати і їсти, щоб не пропало. Робота складів за масштабом мала серйозний промисловий характер. Ще без обліку в екселі, але якби Революція тривала ще пару тижнів, потрібен був би ексель. А на полицях іноді вибухали банки з консервацією. Коли при мені вперше вибухнула, я думав, що штурм починається. Але Вітя сказав: спокійно, це помідори».

Майдан дав багато приводів для оптимізму і тому, щоб закінчити на мажорній ноті, дамо слово Вадимові Васильчуку: «Мої друзі Наталя і Тарас, обоє активісти, познайомилися на Майдані, потім одружились, тепер у них є син Марко, а я його хрещений батько. Після Майдану, влітку, коли вже була війна, я дізнався, що і в мене будуть ще дві доньки. Сьогодні багато чую, що народжуються двійнята, отже, ми розвиваємося. Будемо жити, бо в нас є діти. Значить, ми все правильно зробили і мені не соромно дивитися в очі синові».

Мій Майдан

Тут Ви можете залишити свої спогади про Майдан та Революцію Гідності для своїх дітей та онуків

Свої зауваження та пропозиції авторам пишіть на електронну адресу pan@greenpes.com або на сторінку fb.me/maidan.taemnifaily.

Сергій Жадан: «Чому Харків не став Донецьком? Бо місто зачистили від сепаратистів. І Донецьк з Луганськом теж не повинні були перейти під владу сепаратистів. Для цього не було жодних підстав».

Руслан Кошулинський: «Говорили про перші смерті — ну, 5,20... 100? Коли вже влада буде винна? Зрештою таки дійшли до цифри сто. Тиску не було. Санкцій не було. Вичікували аж до масового вбивства...».

Дмитро Ярош: «...люди підійшли: Дмитре, Яник хоче зустрітися... Зустрічалися у тому самому приміщенні, де пізніше я зустрічався з Порошенком... він розповідав про родину сльозу намагався видушити, а я мовчав і слухав, розумів — одне зайве слово, і хана».

Рустем Аблятіф: «Я зустрічався з Чубаровим під час того, як йому телефонував Яценюк. Я — свідок цієї розмови. Чутно було навіть у трубку, як той кричить: „Рефате Абдурахмановичу, я умоляю, тримайте своїх татар не чіпайте русскіх, не чіпайте русскіх“».

Олег Рибачук: «У 2004-му кровопролиття не було, тому що Кучмі дуже чітко дали зрозуміти, що не варто. Коли пішла тоді команда вже внутрішні війська отримали по два магазини з бойовими патронами, їх тисяч 18 на Окружній зібралося Кучма припинив брати трубку. Йому держсекретар США Пауелл телефонував — а він не відповідав...».

Олег Тягнибок: «Нам давали зрозуміти що наш імідж у Європі — фашисти, ксенофоби антисеміти, і будь-який наш крок, який хоч трошки може це підтвердити буде для нас проблемою».

Перед вами перше масштабне журналістське розслідування подій на Майдані, з якого ви довідаєтеся про гроші та зброю на Майдані, про провокаторів Банкової, про те, як Європа штовхала нас до кровопролиття, про ВІЛ-СНІД та вогнепальні рани, про тактику і стратегію мирного спротиву та силового протистояння.