Читати книгу - "Дівчина з секретом, Ірина Айві"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 3
На дорогу по вказаному адресу я витратила майже годину і вже добряче спізнювалася. Зараз доведеться просити вибачення, не лише за Лізу, а ще й за запізнення. Хоч би все пройшло гладко, а то у багатих свої примхи. Коли нарешті навігатор сповістив <<ви прибули до свого місця призначення>> я видихнула з полегшенням. Ну, нарешті!
---- Мамусю поглянь, як тут красиво. Це замок принцеси?
---- Не знаю, Лізок, можливо тут і живе чиясь принцеса. Ходімо сонечко, бо мама вже і так спізнилася.
Стоячи перед будинком з красивим газоном і не менш красивими кущами троянд я розуміла, що таку красу можна побачити лише в глянцевому журналі. Будинки схожого типу можуть належати лише мільйонерам.
Розуміючи, що не варто затягувати час, направилася з Лізою до вхідних дверей. Постукавши три рази, повернула ручку і відкрила їх. Іти далі не наважилася, а лише запитала чи є хто вдома. Всередині було не менш красиво, як зовні. На підлозі мраморна плитка, старовинні меблі, усе просто кричало про розкіш та багацтво.
---- Точно замок принцеси, ---- з відкритим ротом, винесла вердикт донька.
---- Невже у цьому домі нікому зустріти гостей? Доброго дня дівчата, мене звати Алекс, а вас?
У мене вже від одного імені почали закрадатися не добрі думки, а коли глянула на чоловіка, який стояв навпроти мене, мало в обмарок не гепнулася. Це Алекс Фролов! Чоловік з яким я ... ---- це батько моєї дитини ....
---- З вами все гаразд?
Схоже він не впізнав мене. От і добре! Чудово! Треба негайно придумати, як забратися звідси.
---- Привіт принцесо, як тебе звати?
---- Привіт, я Ліза! Мені п'ять, а це моя мама Анастасія Олегівна ---- вчитель історії.
Доню, ну хто ж тебе тягне за язик?
---- Значить вона у тебе дуже розумна?
---- Дуже, дуже розумна, мама навіть дома вчить дітей.
Ох, люба моя донечко, що ж ти робиш? Мені хотілося схопити Лізу і, щодуху тікати з цього будинку.
---- Вибачте, будь ласка у нас з пані Мариною була призначена зустріч, але якщо її немає, то ми домовимося на інший раз. Всього доброго.
Схопивши Лізу за руку хотіла повести її до машини, але раптом Алекс перегородив мені дорогу. Навис наді мною ніби чорна хмарна не даючи проходу.
---- Невже думала, що через п'ять років я не впізнаю тебе?
---- Схоже ви мене з кимось сплутали. Нам треба їхати. Обернувшись я пішла до своєї машини, молячись, щоб Алекс на цей раз не слідував за мною. Кров застигла у венах, коли я садила Лізу в автомобіль.
---- Прокляття, що за день такий ідіотський? ---- буркнула собі під ніс, щоб не налякати доньку. Сталося те, що сталося, назад уже нічого не повернеш. Не думаю, що його цікавлю я або донька. Треба взяти себе в руки, мені ще до лікарні їхати. Та й після наших коротких стосунків він може подумати, що моя дитина може бути від кого завгодно.
Я з великим полегшенням видихнула, коли дісталася нашої квартири. Годувала, купала і переодягала Лізу на автопілоті. Страх, жах все змішалося і мало не довели мене до нервового зриву. Вклавши доньку спати я й сама переодягнулася та лягла у ліжко, але заснути сьогодні мені точно не вдасться.
Якщо цей Алекс упізнав мене і якщо здогадався, що Ліза його донька? Мені не виносимо навіть думати про це. Може я даремно панікую і Ліза не потрібна йому? Може у нього сім'я і свої діти? Навіть якщо і він захоче з'ясувати правду, скажу, що Ліза не його донька. Але якщо у нього не має проблем з зором, то він ні на секунду мені не повірить.
Вони з Лізою на одне лице, а ще він багатий, має зв'язки повсюди і може легко прибрати будь-кого, хто стоятиме на його шляху і я теж не буду виключенням.
Ніхто не має права втручатися у наше з Лізою життя. Може варто проконсультуватися з адвокатом, щоб знати свої права. Якщо Фролов вирішить, що йому потрібна донька , він все зробить для того, щоб вона була разом з ним. Та це може статися, тільки через мій труп.
****************
Значить незнайомку з якою я провів ніч звати Настя, а її доньку Ліза. Ця дівчина часто снилася мені, хоча у нас була лише одна коротка зустріч і ми навіть не знайомі. Яке це має значення, для мене вона ---- ніхто, а от її донька точна моя копія. Як таке може бути? Невже ця мила дівчинка ---- моя? Невже дівчина з якою я колись давно провів навіть не пів ночі народила мені доньку?
Негайно давши завдання начальнику безпеки нашої сім'ї знайти усю інформацію на цю Настю і її рідних я сидів у своєму кабінеті чекаючи результату.
Марченко Анастасія Олегівна і їхня донька Марченко Єлизавета Олександрівна. У тому, що Ліза моя рідна дитина, сумнівів більше не було. Я одразу відчув це, коли заглянув ніби у власні очі. Як Настя посміла не розповісти про вагітність? Мені негайно хотілося поїхати до неї додому і витрясти зізнання.
Начальник служби безпеки провів чудову роботу. У доповіді було все про Настю. Її адреса, номер телефону, місце роботи, марка автомобіля, адрес дитячого садочка Лізи. З прочитаного мені стало ясно, що усі п'ять років Настя живе лише Лізою, своєю бабусею і роботою.
Закривши папку я підійшов до вікна з якого просто чудовий краєвид, завдяки неймовірним старанням моєї мами. З того часу як помер тато, квіти її єдина розрада.
Того вечора, коли я підійшов до Насті, моя подруга сказала, що може знайти для себе когось більш цікавого за мене. От я і вирішив, що теж можу. Настя одразу мені приглянулася. Хто знав, що все так закінчиться.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина з секретом, Ірина Айві», після закриття браузера.