Читати книгу - "Молоко, Ясна Приведа"

Колись, ще школярками, ми з подружкою читали багато різних та цікавих статей, а ті, хто за нами не встигав, були не наші.

Нам не було цікаво з ними.

Десь у когось, як бачили полущену фарбу на нігтях, о, то вже була «неряха».

Горнятко мало від чаю сліди на стінках - теж, ще та ґаздиня.

У силу свого мізерного досвіду чужих прикладних стандартів - легко розділяли на «розумних та красивих».

Тепер, з глибини життєвого досвіду, розумієш, що все взаємозв’язано, але висновки не навічно.

Хоча, мені здається дуже багато людей так і не виходять зі своїх дитячих категорій. Десь так.

Я не люблю штучних нігтів, ані довготривалого покриття, маю все нігті різної довжини, ніколи їх не люблю вкорочувати,
читаю лише те, що мені до вподоби, горнятка з під чаю в мене чисті.

 Посуд люблю з візерунками. 
Не знаю, яка «моя категорія», а загалом - вона лише МОЯ...