Читати книгу - "Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р"

3) Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної у місті ради.

4) Підставою для вселення у гуртожиток є спеціальний ордер, виданий у встановленому ст. ст. 128, 129 Житлового кодексу УРСР порядку.

5) За користування жилою площею справляється плата за спеціально встановленими ставками.

6) Гуртожиток укомплектований меблями, спеціальним обладнання, інвентарем, постільними речами, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку громадян. Мешканцям гуртожитку забезпечується надання побутових послуг і виділення для цих цілей приміщень.

7) Обслуговування гуртожитку здійснює спеціальний штат персоналу.

8) Внутрішній розпорядок у гуртожитках встановлюється правилами, затвердженими адміністрацією підприємства, установи, організації за погодженням з профспілковим комітетом.

4. Враховуючи, що нормативна база і правозастосовна практика щодо правового статусу гуртожитків формувалася протягом декількох десятиріч, в умовах зміни економічного ладу, при визначенні правового статусу гуртожитків виникає низка проблемних питань.

Відповідно до п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208, не допускається розміщення гуртожитків у підвалах і цокольних поверхах, а також використання під гуртожитки приміщень у жилих будинках, призначених для постійного проживання громадян.

Правило про заборону на використання під гуртожитки жилих будинків, призначених для постійного проживання громадян, з'явилося в ст. 39 Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, затверджених постановою Президії Верховної Ради СРСР від 24 червня 1981 р. № 5150-X, і введених в дію з 1 січня 1982 року.

Проте для задоволення житлових потреб малих сімей постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 30.09.81 року № 496 "Про використання житлових будинків для малосімейних для тимчасового забезпечення житловими приміщеннями малих сімей" визнано за доцільне, починаючи з 1 січня 1981 року, використовувати в разі необхідності як сімейні гуртожитки для тимчасового забезпечення житловими приміщеннями малих сімей жилі будинки для малосімейних. Колгоспи вправі оформлювати частину свого житлового фонду як гуртожитки і надавати в них площу на період тимчасової або сезонної роботи громадянам, які працюють за трудовим договором, а також окремим колгоспникам, які не мають житла.

Рішення про використання жилих будинків під гуртожитки і надання їм відповідного статусу у разі необхідності приймалося адміністрацією підприємств разом з профспілковим комітетом до початку спорудження будинку, а використання жилих будинків для малосімейних повинно проводитися після їх реєстрації як гуртожитків. Також виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів в 70-х, 80-х роках за клопотаннями підприємств, установ та організацій були прийняті рішення про надання підприємствам, установам та організаціям дозволів на використання жилих будинків, їх частин, окремих під'їздів, поверхів та окремих квартир під гуртожитки для тимчасового проживання працівників. В побутовій мові такі гуртожитки називають "малосімейками".

Згодом необхідність у використанні багатоквартирних будинків або їх частини під гуртожитки відпала, вони втратили ознаки тимчасового житла, більшість квартир була заселена сім'ями, які постійно прописані і тривалий час перебувають на квартирному обліку.

Гуртожитки "сімейного" типу загалом відповідають вимогам ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", тому органи місцевого самоврядування ухвалювали рішення про зміну статусу будинку без проведення реконструкції (про визнання будинку, який використовувався як гуртожиток, жилим будинком з поквартирним заселенням). Враховуючи необхідність використання державного житлового фонду за призначенням, беручи до уваги численні звернення мешканців жилих будинків, які використовуються під гуртожитки, Київська міська державна адміністрація своїм розпорядженням "Про гуртожитки в жилих будинках м. Києва" від 28 травня 1999 р. № 813 встановила, що деякі рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів про використання жилих будинків, їх частин, окремих під'їздів, поверхів та окремих квартир під гуртожитки втратили чинність. Райдержадміністрації за місцем знаходження жилих будинків або квартир в жилих будинках, які використовувались під гуртожитки, зобов'язано: видати сім'ям та одиноким громадянам, які постійно проживають, прописані та перебувають на квартирному обліку, ордери на займані жилі приміщення; звільнені квартири або кімнати в загальних квартирах використовувати для розселення одиноких громадян або сімей, які перебувають на черзі квартирного обліку та проживають по декілька в одній квартирі або кімнаті.

Отже, статус гуртожитків надавався не тільки спеціально спорудженим або переобладнаним для цієї мети житловим будинкам, але і житловим будинкам (їх частинам), призначеним для постійного проживання громадян.

5. Статус гуртожитку можуть отримати окремі частини житлових будинків (під'їзди, окремі поверхи, секції, квартири тощо), пристосовані під гуртожиток.

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 вересня 2003 р. № 146, житловим будинком визнається будинок, призначений для постійного проживання в ньому людей (у т. ч. гуртожиток), що містить в собі квартири та відповідні допоміжні приміщення. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

З технічної точки зору окремі приміщення або їх сукупність є частиною жилого будинку, хоча за правовим режимом можуть відноситися до гуртожитків.

Так, відповідно до п. 8 Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 листопада 2007 р. № 1004, студентські гуртожитки можуть створюватися в орендованих приміщеннях, що пристосовані під гуртожиток.

Для тимчасового проживання військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей під час проходження ними військової служби або навчання у військових навчальних закладах Міністерства оборони України надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, казарми та інші будівлі, розташовані на території військових містечок (військових частин) (п. 1.3 Інструкції щодо організації надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 березня 2008 р. № 113).

Тому у разі виникнення спору про правовий режим частини жилого будинку, виділеної під гуртожиток, необхідно встановити і інші обставини, які характеризують приміщення як гуртожиток.