Читати книгу - "Кохання у селі, Ханна Еванс "

На наступний день одягаємо з Матвієм величезну ялинку у вітальні баби Ніни. Тоді прикрашаємо камін, вішаємо традиційно шкарпетки та засвідчуємо новорічні вогні. Після чого деякий час милуємося красою, яку ми створили.

Бабуся тим часом готує нам смачненьке. Радіє, що ми поруч. Розумію наскільки для не це важливо.

Тато обіцяв приїхати лише на Різдво. У них з матір'ю зараз йде гучне розлучення. Мати хоче забрати у нього половину бізнесу та майна. Та мій тато не дурний. Так, характером він часто поступався матері, та розумом ніколи. Весь бізнес належить тільки йому. Матері він подарував лише квартиру, яка дісталася йому ще від батьків. Та їй і цього мало. Я впевнена, що мати все рівно нічого не доб'ється. 

Тато довго вибачався, що не зможе приїхати на Новий рік. Він його зустрічатиме з партнерами по роботі. Розумію і зовсім не ображаюся. Адже знаю, що на Різдво батько точно приїде. Мені й цього досить. Головне, що він став для мене тим батьком, яким мав би бути спочатку. Тато постійно мене підтримує і цікавиться всім, що стосується його доньки, тобто мене.

У Маші зараз бурхливе життя у місті. Її відносини з нашим викладачем по фізкультурі постійно бурлять. Подруга мовчить і нічого не розповідає. Та я й так бачу шалену хімію між ними. Матвій до речі помирився з Андрієм. Хлопець навіть приїжджав з Вікою до нас в гості. Ми не погано поладнали з цією дівчиною, колишньою подругою, яка сильно змінилася. Тепер ми можна сказати навіть дружимо. Інколи мене мучать сумніви, що я погано роблю по відношенню до Маші. Тільки Машка сама мене заспокоює і каже, що їй байдуже на Андрія. Головне, щоб подруга теж була щаслива і знайшла того, кого дійсно по-справжньому кохатиме. Хоча, здається, вона вже його знайшла.

Все потроху стає на свої місця. А все інше потрібно залишити на час. Він все зробить за нас.

Новий рік ми проводимо на дачі Марка. Друзі щасливі, Андрій таки встигає з Вікою приїхати. Коли хлопець приїжджає і бачить Лізу, в нього на очах з'являються сльози. Мені дивно бачити його таким. Виявляється, він все-таки змінився. І тепер шкодує про те, як поводився зі сестрою раніше, щиро жаліє. Їхній батько, коли дівчина увійшла на подвір'я, одразу не повірив, що це вона. А коли зрозумів, що Ліза реальність, то впав на коліна просячи у доньки вибачення. Ліза пробачила своїх рідних чоловіків, які сильно її ображали, але не дивлячись ні на що, залишилися для неї дорогими. 

Новорічна ніч пройшла чудово. Всі задоволені і щасливі після свят роз'їхалися по своїх університетах або домівках.

Шість місяців потому...

Я перевелася на інший факультет. Тепер навчаюся на факультеті образотворчого мистецтва. Матвій також перевівся на історичний. Лише Маша не змінює своїх вподобань. Подруга знає, чого хоче. А хоче вона стати перекладачем іноземних мов. Ми щасливо живемо своїми новими життями. 

Батько все-таки розлучився з матір'ю. Так, як я й думала, матері не вийшло відсудити нічого у тата. Не дивлячись ні на що, квартиру він все-таки їй залишив. Засмучує те, що за весь час мати так і не виявила бажання зі мною зустрітися, або хоча би зателефонувати. Та це її вибір. Я вдячна матері за те, що дала мені життя. А все інше залишиться на її совісті. 

Пізніше я все-таки дізналася у батька про його секрети юності. Виявляється, він знайомий з тіткою Тамарою ще з дитинства. Вони разом навчалися і жили по сусідству. Тільки тато був боязким і не впевненим в собі хлопцем. Тому й не міг розповісти тітці Тамарі про свої почуття і тим більше наважитися на щось більше. Батько Матвія виявився іншим. Тому тітка Тамара швидко у нього закохалася, а невдовзі вони одружилися. Далі час всіх роз'єднав. У тата на шляху з'явилася моя мати, яка після однієї п'яної вечірки збрехала, що вагітна від нього. Він їй повірив, одружився. Пізніше з'ясувалося, що вона збрехала. Та все-таки він їй пробачив і не розлучився з нею. А через деякий час на світ таки з'явилася я. Вони з тіткою Тамарою більше не бачилися. Зустрілися через роки у селі.

Зараз у батька з'явилася якась жінка. Я навіть бачила їх декілька разів разом. Вона зовсім відрізняється від матері. Насамперед своєю поведінкою і ставленням до батька. Сподіваюся тепер тато буде щасливий. Він пропонував батькам Матвія роботу у місті. Та вони відмовилися. Тітка Тамара з чоловіком щасливі у селі, тут їхнє життя змінилося на краще, як вони кажуть. Тепер батьки Матвія не хочуть нічого змінювати. Та одне змінилося точно, батьки мого хлопця почали по-дружньому спілкуватися з моїм татом, відпустивши старі образи і недомовленості. 

На дворі червень місяць. Залишилося зовсім трохи і скоро можна буде на цілих два місяці повернутися у село і забути про навчання. Тільки в цьому казковому місці можна забутися і віддатися неймовірним миттям. Останній екзамен і я вільна. У Матвія сьогодні також запланований екзамен. Виходжу після успішного результату, посміхаюся, щаслива. Хлопець вже чекає на мене спершись на мотоцикл. Підбігаю ближче, цілую у щоку. Матвій хапає мене за талію сильніше притискаючи до себе, він цілує з такою ніжністю в губи.

 - Матвій, припини. Всі ж дивляться.

 - Нехай дивляться, ти моя дівчина. У мене для тебе сюрприз. Поїхали?

 - Поїхали.

Ми опиняємося у красивому місці, в маленькій казковій вулиці Львова. Матвій тримає мене за руку, загадково посміхається і веде за собою. Далі проходимо вулицю і виходимо біля самісінького фонтана. На вулиці така жара. Нахиляюся, торкаючись прохолодної води рукою. Не помічаю коли встиг зникнути Матвій з мого поля зору. Оглядаюся у різні боки та Матвія не бачу.