Читати книгу - "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"

голодом, що панують у цих країнах. Я відкинув своє безглузде хвилювання і почувався дуже добре. Коли я повернувся до Америки, то погладшав кілограмів на тридцять і майже забув про виразку шлунка. Ніколи в своєму житті я не почувався краще. Я повернувся до своїх справ і відтоді вже більше ні на ніщо не хворів“.

Ерл Хейні сказав мені, що несвідомо скористався методом, який Вілліс X. Керрієр застосовував для боротьби з неспокоєм.

По-перше, я запитав себе, — який найгірший варіант розвитку подій? Відповідь була одна — смерть.

По-друге, я змирився з неминучим. Я мав це зробити. Іншого виходу не було, адже лікарі сказали, що моя хвороба — невиліковна.

По-третє, я намагався покращити поточний стан справ, тому вирішив отримати максимальне задоволення за той час, що мені залишився... Якби перед тією мандрівкою я не позбувся хвилювання, то, звичайно, повернувся б додому в труні. Але я заспокоївся і забув про всі проблеми. Цей спокій подарував мені друге життя і такий приплив енергії, що повністю відродив мене». Тому дотримуйтеся Правила 2.

Якщо ви зіткнулися з проблемою, що викликає у вас неспокій, скористайтеся чарівною формулою Вілліса X. Керрієра.

1. Визначте найгірший варіант розвитку подій.

2. Будьте готові змиритися з ним, якщо іншого виходу немає.

3. Спокійно спробуйте покращити поточний стан справ.

Розділ 3

До чого може призвести неспокій

Той, хто не вміє долати неспокій, вмирає замолоду.

Доктор Алексіс Каррель

дного вечора кілька років тому в двері мого будинку хтось по дзвонив. Це був сусід; він умовляв мене зробити собі щеплення від віспи. Цей чоловік належав до тих добровольців, які ходили нью-йоркськими домівками й переконували мешканців у необхідності такого заходу. Налякані люди годинами стояли в чергах, щоб зробити щеплення. Для здійснення цієї маніпуляції було відкрито безліч спеціальних пунктів — у всіх лікарнях, пожежних депо, поліцейських відділках, на великих промислових підприємствах. Понад дві тисячі лікарів і медсестер невтомно працювали вдень і вночі, роблячи ін'єкції населенню. Чим же була спричинена така паніка? А тим, що восьмеро людей у Нью-Йорку захворіли на віспу, причому двоє з них померли. Дві смерті на вісім мільйонів мешканців міста.

Я живу в Нью-Йорку тридцять сім років, і жодного разу ніхто не подзвонив у мої двері і не попередив про небезпеку зараження душевною хворобою, яка має назву «неспокій». Адже за останні тридцять сім років ця недуга заподіяла значно більшої шкоди, ніж віспа.

Жоден із добровольців не завітав до мене і не попередив, що кожен десятий американець стане жертвою нервового зриву, що виникає, як правило, внаслідок неспокою й емоційних переживань. Тому я пишу цей розділ, щоб попередити вас про небезпеку. Я дзвоню у ваші двері.

Лауреат Нобелівської премії з медицини доктор Алексіс Каррель сказав: «Бізнесмени, які не вміють долати неспокій, вмирають молодими». Те саме стосується і домогосподарок, і ветеринарів, і каменярів.

Кілька років тому я використовував відпустку, подорожуючи автівкою з Техасу до Нью-Мексико. Разом зі мною був доктор О. Ф. Гобер. Він працював у залізничній лікарні міста Санта Фе і обіймав посаду головного терапевта Асоціації медичних установ Мексиканської затоки, Колорадо і Санта Фе. У нас зайшла розмова про наслідки неспокою, і він сказав: «Сімдесят відсотків усіх пацієнтів, які звертаються до лікаря, здатні одужати самостійно за умови, що зможуть подолати свої страхи і позбавитися неспокою. Не слід думати, що їх недуги уявні. Вони так само реальні, як зубний біль, і іноді в сотні разів небезпечніші. Я кажу про такі захворювання, як нетравлення шлунка внаслідок емоційних переживань, деякі форми виразки шлунка, проблеми з серцем, безсоння, деякі види головного болю і паралічу. Ці хвороби реальні, і я знаю про це не з чуток, адже я сам страждав на виразку шлунка протягом дванадцяти років.

Страх є причиною неспокою. Неспокій викликає нервову напругу, яка позначається на нервах шлунка і, по суті, змінює склад шлункового соку, що часто і призводить до виразки».

Доктор Джозеф Ф. Монтегю, автор книги «Нерви і хвороби шлунка», каже майже те саме. Він пише: «їжа, яку ви споживаєте, не може спричинити виразку шлунка. Виразку спричиняє те, що з'їдає вас».

Доктор В. С. Алварес із клініки Мейо сказав: «Виразка шлунка часто загострюється або загоюється внаслідок зльотів і падінь вашого емоційного стану».

Цей постулат знайшов своє підтвердження в результаті дослідження 15 тисяч пацієнтів, що лікуються від тих чи інших шлункових хвороб у клініці Мейо. У чотирьох із кожних п'яти пацієнтів відсутні фізіологічні підстави для виникнення хвороби. Страх, неспокій, ненависть, егоїзм і неспроможність адаптуватися до реальності — ось у чому переважно полягають причини шлункових хвороб взагалі, і виразки шлунка зокрема.

Виразка шлунка легко може вкласти вас у домовину. За інформацією журналу Life, виразка шлунка посідає десяте місце серед найпоширеніших причин смерті людей.

Нещодавно я листувався з доктором Гарольдом С. Хайбейном з клініки Мейо. Він виступав на щорічній конференції Американської асоціації терапевтів і хірургів, що працюють у галузі гігієни праці. У своїй доповіді Хайбейн заявив, що провів дослідження стану здоров'я 176 керівників, середній вік яких складав 44,3 року. Він повідомив, що понад третина з них страждала на одну з трьох хвороб, пов'язаних із напруженим темпом життя: серцеві напади, виразку шлунково-кишкового тракту або гіпертонію. Уявіть собі, одна третина керівників наших підприємств має хворе серце, виразку шлунка і високий тиск, не досягнуши навіть 45 років! Надто висока ціна за успіх. Та чи можна вважати такий стан справ успіхом? Чи можна вважати людину успішною, якщо вона вщент підірвала на роботі своє здоров'я? Чи варто володіти цілим світом, розплатившись за це надбання своїм здоров'ям? Адже навіть отримавши у володіння весь світ, людина все одно спроможна спати лише на одному ліжку і їсти тільки тричі на день. Але ж це може робити і землекоп. До того ж, цілком ймовірно, що спить він при цьому спокійніше, а їсть із більшим задоволенням, ніж високопосадовець. Відверто кажучи, мені більше до вподоби праця поденника, який після трудового дня десь на плантаціях Алабами зі спокійною душею і чистим серцем грає на банджо, ніж посада директора залізниці або тютюнової фабрики, якого в сорок п'ять років постійні стреси позбавили сил.

До речі, про цигарки. Власник найвідомішої у світі компанії, що займається їх виробництвом, нещодавно помер від серцевої недостатності під час короткого відпочинку в