Читати книгу - "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"

На мій погляд, цей цигарковий магнат з усіма своїми мільйонами не досяг і половини того успіху, який припав на долю мого батька, фермера в штаті Міссурі. Він не мав і шеляга в кишені, зате спокійно дожив до вісімдесяти дев’яти років і помер щасливим.

Відомі брати Мейо неодноразово зазначали, що понад половину місць у наших лікарнях зайнято людьми, які страждають на нервові хвороби. Але коли після смерті їхні тіла розтинали, то виявлялося, що нерви були у відмінному стані. «Нервові хвороби» спричинялися не фізичним ушкодженням нервової системи, а такими емоціями, як розчарування, тривога, неспокій, страх, відчай. Ще Платон казав: «Найбільша помилка лікарів полягає в тому, що вони намагаються вилікувати тіло, навіть не думаючи вилікувати душу. Але тіло і душа єдині, і їх не можна лікувати нарізно!»

На усвідомлення цієї істини медикам знадобилося двадцять три сторіччя. Ми лише зараз починаємо розвивати нову галузь медицини — психосоматичну, яка одночасно лікує і душу, і тіло. Вже давно треба було вдосконалювати цю науку. Адже попри те, що медицина позбавила людство таких жахливих інфекційних захворювань, як віспа, холера, жовта лихоманка і десятки інших, що спричинили передчасну смерть багатьох мільйонів людей, вона геть безсила перед душевними і тілесними хворобами, породженими не інфекцією, а відчуттями неспокою, страху, ненависті, розчарування і відчаю. Кількість жертв цих емоційних розладів зростає з неймовірною швидкістю. Лікарі дійшли висновку, що наразі один із кожних двадцяти американців проведе частину свого життя в спеціалізованих медичних установах для психічно хворих людей. Одного з кожних шести хлопців призовного віку під час Другої світової війни було визнано непридатним до служби в армії за станом психічного здоров'я.

Що спричиняє душевні захворювання? Ніхто не знає відповіді на це питання. Але цілком ймовірно, що у багатьох випадках страх і неспокій сприяють їх виникненню. Вкрай занепокоєна людина нездатна протистояти складним життєвим ситуаціям. Вона втрачає будь-який зв'язок із реальністю і ховається у своїх мріях. Таким чином вона намагається позбутися тривог і хвилювань.

Коли я пишу ці рядки, на моєму столі лежить книга доктора Едварда Подільського «Перестаньте хвилюватися й одужуйте». Я наведу тут назви декількох розділів із цієї книги.

«Як неспокій впливає на серце».

«Гіпертонія і її зв'язок із неспокоєм».

«Неспокій як причина ревматизму».

«Що менше тривог, то краще для шлунка».

«Неспокій спричиняє простудні захворювання».

«Неспокій і щитовидна залоза».

«Роль неспокою у виникненні діабету».

Проблемі боротьби з неспокоєм присвячена й книга відомого психіатра Карла Меннінгера. Вона називається «Війна з самим собою»[4]. Ця книга не містить правил, які б дозволяли уникнути хвилювань, але дає приголомшливу картину того, як ми руйнуємо наші тіла і душі неспокоєм, розчаруванням, ненавистю, незадоволеністю, неприйняттям і страхом. Обов'язково прочитайте її.

Неспокій може зруйнувати здоров’я навіть найміцнішої людини. Генерал Грант особисто переконався в цьому під час останніх днів Громадянської війни. Протягом дев’яти місяців Грант керував облогою Річмонда. Обшарпані й голодні війська генерала Лі були вщент розбиті. Солдати цілими полками залишали свої позиції. Інші молилися про порятунок у наметах, звідки лунали крики і плач. Кінець був близький. За наказом генерала Лі в Річмонді війська підпалили склади з бавовною, тютюном та боєприпасами, і вночі, коли полум’я розривало нічну темряву, пішли з міста. Армія Гранта не давала ворогові просвітку, атакуючи південців із тилу і флангів, тоді як кіннота Шерідана завдавала удару з фронту, висаджуючи у повітря залізничні колії і захоплюючи потяги з провіантом.

В цей час Грант відчув сильний головний біль, від якого майже осліп. Генерал відстав від своїх військ і зупинився в будинку одного фермера. У своїх мемуарах він згадував: «Цілу ніч я парив ноги в гарячій воді з гірчицею і ставив гірчичники на зап’ястки і потилицю, сподіваючись оклигати до ранку».

Вранці він справді одужав, але причиною цього стали не гірчичники, а радісна звістка, яку приніс йому кінний посланець генерала Лі. Той листом повідомляв про своє бажання здатися.

«Коли офіцер [який передав депешу] наблизився до мене, — писав Грант, — я ще потерпав од сильних нападів головного болю, та, усвідомивши зміст листа, відразу ж одужав».

Вочевидь, емоційний неспокій і напруження, які протягом тривалого часу відчував Грант, і стали причиною його несподіваної хвороби.

Але він одужав, тільки-но відчув упевненість і зрозумів, що здобув перемогу.

Сімдесят років потому Генрі Моргентау-молодший, міністр фінансів в адміністрації Франкліна Рузвельта, з’ясував, що душевна тривога спричиняє запаморочення. У своєму щоденнику він зазначив, що занепокоївся, коли президент за один день купив 4,4 млн бушелів пшениці, щоб підняти на неї ціну. Ось як там про це написано: «Я достоту відчув запаморочення, коли дізнався про такий крок. Я пішов додому і після обіду дві години проспав».

Якщо мені захочеться дізнатися, що неспокій робить із людьми, мені не треба йти в бібліотеку чи до лікаря. Досить визирнути з вікна мого будинку, де я пишу цю книгу, щоб побачити в нашому кварталі дім, господар якого від хвилювання дійшов до нервового зриву, а власник другого дому через неспокій захворів на діабет. Якщо ціна на акції фондової біржі падає, вміст цукру у нього в крові підвищується.

Коли Монтень, відомий французький філософ, був обраний мером свого рідного міста Бордо, він звернувся до співгромадян: «Я згоден узяти ваші справи у свої руки, але не у свої легені та печінку».

А мій сусід дозволив проблемам фондової біржі впливати на свою кров, і мало не вбив себе цим.

Більше того, щоб нагадати собі про наслідки впливу неспокою на людину, мені не треба зазирати до сусідських вікон. Я можу глянути на кімнату, в якій перебуваю зараз, і знайти підтвердження того, що колишній власник цього будинку довів себе неспокоєм до передчасної смерті.

Неспокій може прикувати вас до інвалідного візка, позбавивши можливості рухатися внаслідок ревматизму або артриту. Доктор Рассел А. Сесіл, професор медичного факультету Корнуельського університету і всесвітньо визнаний спеціаліст з артриту, наводить чотири найпоширеніші причини виникнення цієї хвороби:

1) невдалий шлюб;

2) грошові проблеми або якесь лихо;

3) самотність і неспокій;

4) злопам'ятність.

Звичайно, цими чотирма емоційними чинниками не обмежуються всі причини виникнення зазначеної хвороби. Існує багато видів артриту, і безліч причин, що його обумовлюють. Але повторюю, наведені чинники є найпоширенішими умовами, що спричиняють артрит. Наприклад, один мій друг через кризу опинився в